Читати книгу - "Пригоди Санти і Санти, Стружик Лев"

— Це що, Санта?! — видихнув він, дивлячись то на одного, то на іншого.

Санти оглянулися на нього й раптом знову почали сперечатися між собою.

— Я справжній Санта! — обурено вигукнув перший.

— А от і ні! Я справжній Санта! — підвищив голос другий.

Луїс застиг, не знаючи, що робити.

— Не вигадуй, дурнику! Я справжній Санта! І крапка! — наполягав перший, сердито поправляючи свою шапку.

— Ти ще мене називаєш дурником?! Ну, я зараз тебе...! — почав другий, але, побачивши здивованого Луїса, раптом зупинився.

— Е-е-е... Ну, хлопчику, ми просто трохи... обговорювали... деякі різдвяні справи, — незграбно пояснив перший Санта.

— Так, так, це зовсім не сварка! — швидко додав другий, підморгуючи Луїсу.

Луїс нарешті прийшов до тями й від подиву протер очі. Коли він зрозумів, що ці двоє перед ним були реальними, його захоплення не мало меж.

— Ви справжні?! Два Санти? Це ж не може бути правдою! — вигукнув він, дивлячись на них з блиском у очах.

— Ми справжні! — урочисто заявили Санти одночасно.

— Тільки от хтось тут точно підробка! — знову почав сперечатися перший Санта.

— Та це ти підробка! — не відставав другий.

— Може, ви не будете сваритися? — несміливо запропонував Луїс, намагаючись зупинити їх.

— Ти правий, хлопчику, — погодився перший Санта. — Краще ми покажемо тобі щось справді неймовірне.

— Подорож до сніжного королівства! — додав другий, підморгуючи.

— Подорож? До справжнього королівства? — перепитав Луїс, ледве стримуючи своє захоплення.

— Так, саме так! — відповіли Санти в один голос.

— Але... Як я туди потраплю? — здивовано запитав Луїс.

— Дуже просто! Давай вийдемо на подвір’я, — сказав перший Санта, беручи Луїса за руку.

— І не забудь шапку, бо там холодно! — додав другий, вже прямуючи до дверей.

Луїс був радий зустріти одразу двох Сантів, яких він вже бачив у своїх коміксах про Санта-клонів. Спочатку він вважав, що вони просто не даруватимуть йому подарунки (як розповідав у своїй історії його тато), але тепер знав, що вони лише добрі, а отже — сподівався, що стане більш слухняним і спокійним у сім’ї хлопчиком.