Читати книгу - "Український народний гумор"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
* * *
— Чому такий злий, куме?
— Два зуби вирвав!
— А казав, що один болить.
— Та у того лайдака дантиста здачі не було!
* * *
— Кумо, а коли ви придане своєї Наталки перевозити будете?
— Немає нам чого робити, як придане туди-сюди возити!
* * *
— Кумо, мій чоловік найкращий у світі! І це не тільки моя думка.
— А ще чия?
— Його.
* * *
— Чому, куме, задумався?
— Ото, скільки живу, не знав, що мої діти так люблять вареники! Учора жінка три десятки наліпила, так я лише двадцять встиг зачепити...
* * *
Кум, виходячи з клубу, наступив кумові на ногу.
— Вибачте, куме.
— І ви, куме, пробачте.
— З чого б то?
— Та я вам вже на спину плюнув.
* * *
Кум нагостювався у кума, зібрався додому, хитнувся у прихожій, скинув з підставки китайську вазу — на черепки.
— Куме! Що ви наробили! То тій вазі двісті років!
— Але, куме, я вже було налякався! Думав, що вона нова!
* * *
— Куме Іване, ви любите свою жінку?
— Якби ж тільки я.
* * *
Жонатий кум турбується про кума-холостяка:
— Що ти все перебираєш? Хай Ганна не така. А Василина? Он вона з подругою іде. Глянь, як тобі?
— Ой ні, куме! Я стільки не вип’ю!..
* * *
— Куме, як лазня згоріла, де ти миєшся?
— В річці.
— А взимку?
— А скільки тієї зими!
* * *
— Куме, ви вже вирішили задачки синові?
— Вже.
— Дайте списати.
* * *
— Від мого сина одні клопоти. Вчора знову його викликав директор школи.
— Що, куме, накоїв?
— Цього разу нічого. Питав директор, чи є у нього молодші брати і сестри.
— Та нема ж наче.
— Так син і сказав. А директор йому: «Слава Богу!»
* * *
— Учора мій синочок дістав від мене двічі!
— За що, куме?
— Перший раз, коли я йому сказав, щоб він мені показав свій щоденник.
— Ясно. А другий?
— Коли я роздивився, що це мій старий щоденник!
* * *
Англійці дали в пресі оголошення, що хочуть прокласти тунель з Англії до Франції під Ла-Маншем і шукають компанію, яка б взялася за будівництво тунелю. Через два тижні після оголошення два чоловіки з лопатами на плечах заходять до англійців.
— Це ви давали оголошення про тунель під Ла-Маншем?
— Так.
— Ми готові прокласти тунель.
— А ви звідки, яку компанію представляєте?
— З України. А компанія — ми з кумом, такою компанією і копатимемо.
— То як?
— Кум буде копати з Франції, я з Англії, посередині зустрінемось...
Англійці в сміх:
— А як не зустрінетесь?
— Вам же краще! Буде два тунелі!
* * *
— Кумо, які гриби можна їсти?
— Можна їсти абсолютно всі гриби, але деякі з них тільки один раз.
* * *
Куди це ви, кумо, корову ведете? До бугая.
А що, кум не міг?
* * *
— Куме, позичте пляшку горілки, як маєте.
— Маю, маю.
— А чи добра ваша горілка?
— Та добра. Хто брав, усі хвалили, царство їм небесне.
* * *
Після аварії літака із запису чорного ящика: «Куме, дайте порулити!..»
* * *
— Чоловік побачив, що я голю ноги його бритвою. Сказав, щоб купила нову.
Купила?
Ха! Нова голить ще краще!
* * *
— Куме, ви вмієте друкувати на друкарській машинці?
— Умію.
— А скількома пальцями друкуєте?
— Усіма.
— А я тільки десятьма.
* * *
Засідання уряду. Міністр до міністра:
— Куме, перестаньте, врешті-решт, брехати народу!
— Це ви, куме, перестаньте!
— Ви перші перестаньте!..
* * *
— Ой, кумо, усі чоловіки — брехуни!
— Чому це?
— Скільки їх клялося мені в коханні, а одружився зі мною тільки один.
* * *
— Жінко! — кричить Петро до дружини, яка порається на кухні. — Сьогодні неділя, подивись, яка погода чудова, а у тебе то кухня, то прибирання... Куме, а ви вмієте грати на скрипці? Може і вмію. Не пробував.
— Та знаєш, скільки роботи за тиждень назбиралося!
— Я й кажу, що відпочивати треба. Вийшла б, свіжим повітрям подихала, а заодно і машину помила б!
* * *
Пізня осінь. Чоловік, босий, у подертих штанях, заходить у гастроном, купує пляшку горілки. З черги:
— Куме, ви би собі краще черевики купили!
— Здоров’я важливіше!
* * *
Дві куми в черзі у магазині. Одна:
— Ой Боже, Боже!
— Що ви, кумо, ойкаєте?! Думаєте мій не п’є?
— Куме, у мене на базарі гроші вкрали!
— А де ж ви їх тримали?
— В бюстгальтері.
— А як той чоловік засунув руку в бюстгальтер, ви не відчули?
— Куме! Я ж думала, що він з добрими намірами!
* * *
Кум вирішив допомогти кумові, який сидів у в’язниці. Приходить на прийом до начальника.
— Тут у в’язниці сидить мій кум Петро Перекиньтеща... Він такий слабий... Може би ви йому яку легшу роботу дали.
— Та яку вже легшу! Він у нас конверти клеїть!
— То вдень. Він мені казав, що по ночах якийсь тунель риють.
* * *
— Куме, а що це у вас за синець під оком?
— Та це у мене вчора була чоловіча розмова.
— З ким?
— З дружиною.
* * *
— Учора, кумо, вилітає з мого курника ваш півень і кукурікає: «Я помилився, я помилився!». А мої кури вслід за ним квокчуть: «То нічого, то нічого!»
* * *
— Кумо! У мене диво дивне, вісімнадцять курочок — і жодного яйця!
— Хіба то диво? У мене жодної курки — і щодня вісімнадцять яєць. Ото диво!
* * *
— Куме, чому тебе не взяли в морфлот?
— Неуважний був.
— А нині де працюєш?
— В аптеці.
* *
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Український народний гумор», після закриття браузера.