Читати книгу - "Український народний гумор"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Кум гостює у куми. Кума:
— Куме, на скільки шматків торт порізати, на вісім чи на чотири?
— Ріжте на чотири, бо вісім не з’їм.
* * *
Куме, щось мені спина болить.
— То нирки.
— А звідки знаєш? Ти хіба лікар?
— Ні, куме, міліціонер.
* * *
Чоловік несподівано приходить на обід додому, а жінка роздягнена в ліжку лежить.
— Ти чому це серед білого дня гола в ліжку?
— Якби ти знав, чоловіче, яка я слаба!
— Ну як ти слаба, то я вже на роботу не піду, — знімає піджак і несе в шафу.
— Ой, чоловіче, не відкривай шафу, бо там страх! — злякано шепоче жінка.
— Який страх?
Відкриває шафу — а там кум.
— Куме, ти маєш совість?!
Моя жінка така слаба, а ти її ще лякаєш!
* * *
Сваряться Петро і Наталка.
— Я віддала тобі найкращі роки свого життя!
— То що, залишились найгірші?
* * *
У в’язниці два куми.
— Куме, чому до вас ніхто не приходить? У вас що, родичів немає?
— Чому немає? Є, але вони всі тут.
* * *
— Куме! Ви маєте розум — дати оголошення в газеті, що заплатите тому, хто знайде улюблену кішку вашої тещі, аж тисячу доларів?!
— Не переживайте, куме! Я минулого вівторка ту кішку власноруч утопив!
* * *
— Але ж і роззява кум Степан!
— Чому?
— Тільки продав теличку — враз гроші вкрали!
— А ти як торгував?
— Добре торгував! Бичка вранці ще продав, а гроші вкрали аж увечері.
* * *
Їдуть куми на ярмарок кавуни продавати. В одного кавуни темні, зелені, а в другого світлі, смугасті. Кожен свої кавуни хвалить. Аж на повороті вози зчепилися, нахилилися, перекинулися, кавуни покотилися і в річку — хлюп, хлюп, хлюп!
— Дивись куме, мої кавуни таки кращі! Мій темний твого світлого обігнав і першим у річку шубовснув!
* * *
Кум жаліється кумові:
— Уявляєте, куме, суд присудив мені штраф тисячу гривень за те, що я свого сусіда назвав свинею. Минулого разу за це мені дали штраф п’ятсот гривень...
— А що ж ти хочеш, куме, свинина он як подорожчала.
* * *
— Куме, чи є правда на світі!? Я пережив дві війни, дві автомобільні аварії, одну авіаційну катастрофу, два невдалих шлюби, три описи майна за борги, банкрутство, відсидів п’ять років у в’язниці, а вчора приходить мій внук і каже: «Ти, діду, нічого в житті не розумієш».
* * *
— Куме, ви вночі хропите?
— Чому вночі, я і вдень хроплю.
* * *
Кум Іван до жінки:
— Галю, не нарубала дров? Рубай, поки я живий, бо як умру, то сама рубатимеш!
* * *
— Куме, ти працюєш в зоопарку, а як от яка тварина захворіє, чим ти її лікуєш?
— Ось недавно один слон кашляти почав, то я йому у відро води налив пляшку гарячого вина.
— Ну й що, куме?
— Вичуняв. Правда два інших слони почали кашляти.
* * *
— Куме, а за що ви у в’язниці сиділи?
— На роботі вікно розбив.
— І скільки за це дали?
— П’ятнадцять років.
— А де ти працював куме, що за робота у тебе була?
— Та механіком на підводному човні.
* * *
Два куми сиділи на лавочці біля парадного.
— Куме Петре, що таке критика зверху і критика знизу?
Кум Петро вийшов на балкон і плюнув кумові на голову. Гукає:
— Оце, куме, критика зверху! А тепер ти плюй на мене!
Той плюнув і попав... собі на голову.
— А це, куме, критика знизу.
* * *
Кум Микола:
— Куме Йване, подайте мені той дріт.
Кум Іван взяв дріт у руку.
Кум Микола про себе:
— Значить, під напругою інший дріт.
* * *
— Куме, ви так повільно працюєте! Ви хоч що-небудь робите швидко?
— Я, куме, швидко засинаю.
* * *
— Дивись, куме, як цікаво буває в житті. Візьми нашого сусіда Степана. За ту саму роботу один його син отримав великі гроші, а другий — потрапив до в’язниці.
— Яким чином, куме?
— Той, що маляр, отримав 30 тисяч гривень, а той, що бухгалтер, — три роки тюрми за те ж саме будівництво.
* * *
Кума Дарина прийшла до кравця, той робить заміри.
— Бюст — метр двадцять, живіт — метр двадцять, плечі — метр двадцять. Так, де будемо робити талію?
* * *
— Куме, а хто такий економіст?
— Це той, куме, хто про гроші знає більше, ніж той, хто їх має.
* * *
— Куме, я сьогодні поставив своєму шефу ультиматум: «Або ви мені збільшуєте зарплату, або я йду з фірми».
— Ну і чим все закінчилось?
— Ми знайшли компроміс. Він не збільшує мені зарплату, а я не йду з фірми.
* * *
— Куме, а чому тебе майстер звільнив з роботи?
— Розумієш, куме, майстер — це людина, яка ходить і спостерігає за тим, як працюють інші.
— Ну, це, куме, зрозуміло. А ось чому він тебе звільнив?
— Через заздрість, куме. Більшість робітників почали думати, що майстер — це я.
* * *
— Куме, знову наша пошта все переплутала! Наш зоотехнік пише, як він досвід у сусідній області переймає, а штемпель поставили — Сочі.
* * *
Кум Петро і кум Іван сходять на Говерлу. Хочуть стати на вершину першими, дуже поспішають, всіх випередили. Кум Іван став на хиткий камінь, ледве не посунувся вниз.
— Ой, куме Петре, якби я ногу зламав, що б ви зі мною робили? Чи винесли б?
— Та що там ви, куме! Недавно я кабана на полюванні завалив. Майже два центнери! А до машини було з півкілометра. Так я його доніс. Правда, п’ять разів довелося ходити.
* * *
— Куме, вчора шеф на мене накричав, але я йому дав відсіч.
— Як?
— Я йому сказав, що працюю на півставки, отож, хай кричить на мене на півтону нижче.
*
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Український народний гумор», після закриття браузера.