Читати книгу - "Відшукати скарб, Анітка Санніфео"

– Ще б пак! А мій зможеш просушити? – тихо проговорив він.

– Зможу, постав сюди, – попросила Руора й випустила ще одну хвилю магії, яка висушила промоклий рюкзак хлопця.

– А от себе я сушити за допомогою магії не буду. Краще в теплий душ, – Руора кинула на чоловіка задоволений погляд та попрямувала по коридору до кімнат відпочинку.

Олексій же почав розкривати свій рюкзак та перебирати речі, але з подивом виявив, що вони не постраждали від води. Точніше повністю сухі, в такому точно стані, як були до падіння у воду.

– Треба відзначати, що магія корисна річ, – пробурмотів він й витягнувши суху футболку та шорти поспішив до ванної.

Коли Олексій повернувся, то на кухні помітив Руору, вона розкладала по тарілках свіжі овочі.

– Сідай, хутчіше, поки все не охололо! – проговорила дівчина, помітивши його.

– Виглядає апетитно! – Олексій посунув до себе тарілку із смажною рибою та кашею.

– Смачного, – побажала йому Руора й теж прийнялася за їжу. – Я все думаю над словами феї. Як думаєш, про які варіанти вона казала?

– Думаю, ми можемо з нею домовитися. І самім віддати мрію, яку вважаємо не такою вже й цінною, – замислився чоловік.

– Дивно. Я була впевнена, що у мене лише дві мрії. Я не знаю, які ще бажання та надії можна обміняти в обмін на подорож цим лісом.

– Якщо потрібно, я віддам свою. Я віддам феям можливість повернутися додому, але тільки якщо вони реально зможуть нам допомогти.

– Що? – не повірила Руора.

– Завтра я планую поговорити з феєчкою й домовитися, що моя мрія буде платнею не лише за прохід через ліс, я планую отримати від них відповіді на деякі питання та можливо й на те, де шукати те, для чого ми приїхали сюди.

– Ти. Хочеш. Домовитися. З Феєю? – запитала Руора чітко відокремлюючи кожне слово.

– Чому ні? По-перше, нам про це говорили. По-друге, вона сама сказала про варіанти. Ми маємо використати всі можливі варіанти!