Читати книгу - "Чорний агат: Втрачена спадкоємиця, Ірина Кузьменко"

Почувся протяжний крик, і над парком почали кружляти тіні. Крістофер наблизився до Вікторії й закрив її собою від морків. Відчувши його дотик і тепло, жінка інстинктивно здригнулася.

— Як мило, — сплюнув Гідеон і, створивши чорну енергетичну кулю, кинув її в Крістофера.

Вікторія, вчасно відреагувавши, відбила атаку Гідеона й, поглянувши на Крістофера, відхилилася від нього.

Тіні, кружляючи довкола, різко зупинилися в повітрі. Вікторія, піднявши голову, схопила за руку Крістофера й наказала повільно відступати. Чоловік, поглянувши на їхні сплетені руки, вигнув брови.

— Вони чекають наказу, — промовив Крістофер.

— Я це вже й так зрозуміла, — стиснувши чоловічу руку, сказала й, поглянувши на Гідеона, запитала: — Ну, і що ти чекаєш, покидьку?

Гідеон вискалився. Розуміючи, що не в силі вистояти самотужки, і, як виявилося, одержимі мисливці лише його зламані ляльки, які відразу потерпіли фіаско, розвів руки. Тіні, злетівши доверху, стрімко спустилися й почали поглинати його. Вікторія скерувала блискавицю в Гідеона. Темна енергія Гідеона в концентрованому вигляді створила вир.

Неочікувано хтось із мисливців кинув ножа в сторону Вікторії й вона, схопившись за плече, впала на коліна й в агонії закричала. Гнів Вікторії підживлював чорну енергію. Крістофер, відкинувши мисливця подалі, поглянув на Вікторію. Жінка, витягнувши ножа з плеча, втрачаючи зв’язок із реальністю, обрушила на Гідеона всю свою ненависть. Бейн, розуміючи, що таким чином брат стає сильнішим, дістав два кинджала й кинувся у вир.