Читати книгу - "Муза, Мар'яна Доля"

Я, обмираючи, присіла на край стільця і стала думати, які ще неприємності підготувала для мене доля.

Не знаю, як ви, а я не раз помічала, що різні напасті не ходять поодинці. Варто виникнути одній проблемі — і за нею на голову людини починають, як із мішка, сипатися інші.

Тим часом лікарка спитала мене:

 — Кицю, чи ти знаєш, що у тебе негативний резус-фактор?

Я гадки не мала про це. Тобто з уроків біології в школі пам’ятала, що кожна людина має одну з чотирьох груп крові та позитивний або негативний резус, але як це могло стосуватися моєї проблеми?

Я заперечно похитала головою. 

 — Скажи, будь ласка, чи ти збираєшся в подальшому продовжувати стосунки зі своїм хлопцем? 

 — Ні,  — рішуче сказала я. — Між нами все скінчено, — і сама засоромилася цих слів, які були ніби позичені з телевізійної “мильної опери”. 

Ксенія Вікторівна в задумі кивнула головою і зітхнула.

 — Аліно, у нас в Україні близько 15 відсотків населення є резус-негативними, тоді як решта – резус-позитивні. Ти належиш до першої групи. От уяви собі — ти закінчиш інститут, зустрінеш хорошого чоловіка, вийдеш заміж, ви захочете народити дитину… Якщо він матиме такий же резус-фактор, як і в тебе, жодних проблем не виникне.  Але у випадку. коли в нього буде позитивний резус, може виникнути резус-конфлікт. Знаєш, що це таке? 

 — Колись щось чула… — пробурмотіла я. Ще до повного щастя мені якихось там конфліктів бракувало.

 — У  резус-позитивних людей на поверхні еритроцитів міститься специфічний білок: резус-фактор. У резус-негативних людей такого білка немає, — продовжувала Киця, уважно дивлячись на мене. — Припустимо, що вагітна жінка має резус-позитивну кров. Тоді все гаразд, і щодо виникнення резус-конфлікту можна не турбуватись. Інша справа, якщо вагітна є резус-негативною. В такому разі її імунна система з резус-білком «незнайома», адже в організмі його немає. Як наслідок, імунна система вагітної жінки вироблятиме «білки захисту» – анти-резусні антитіла. Ці антитіла атакуватимуть і руйнуватимуть клітини, що містять на своїй мембрані резус-фактор. Такими клітинами є еритроцити плода, якщо вони резус-позитивні. Резус-позитивну приналежність крові плід може успадкувати від батька. Тепер тобі зрозуміло, чому при плануванні вагітності так важливо здавати аналізи?

 — Але я не планую народжувати, — відповіла я. — Яка різниця, чи атакуватиме моя імунна система клітини плода, якщо я збираюся перервати цю вагітність?

 — Так, зараз це не важливо. Але в подальшому, коли ти вже свідомо бажатимеш мати дитину… Розвиток ситуації залежить від того, яка за рахунком ця вагітність у жінки. Якщо вагітність перша в житті, організм матері виробляє так звані «антитіла гострого процесу» (імуноглобуліни класу М). Це білкові молекули великого розміру, завдяки чому вони не можуть перетнути плацентарний бар’єр і зашкодити плодові. Тому перша вагітність у резус-негативних жінок вважається безпечною. Інша справа, якщо вагітність повторна. В такому разі імунна система матері виробляє інші антитіла – «антитіла імунної пам’яті» (імуноглобуліни класу G). Такі антитіла значно менші за розміром. Вони легко проникають крізь плацентарний бар’єр від матері до плода, для якого подібна ситуація є небезпечною. А особливо ж загострюється ситуація, коли першу вагітність було штучно перервано, чи стався викидень. Тоді під час наступних вагітностей дуже великий ризик виникнення резус-конфлікту. Дитина може народитися з серйозними проблемами зі здоров’ям або навіть загинути… Розумієш? Якщо ти зараз зробиш аборт, то вірогідно, що в майбутньому зовсім не зможеш мати дітей.

Я мовчала, втупившись у підлогу. На даний час мені було все одно, чи зможу я колись ще народити дитину. Цілком можливо, що я взагалі ніколи не вийду заміж. А якщо й вийду, то не захочу народжувати. 

А зараз я хочу позбутися цієї вагітності, і забути про все, як про страшний сон.

Це я і відповіла лікарці.

Але Ксенія Вікторівна все ще намагалася переконати мене бути розважливішою.

 — У тебе з батьками які стосунки? — поцікавилась вона.

 — Хороші, — відповіла я, і це було правдою. 

 — Тоді дай мені слово, що поїдеш і розкажеш їм про цю ситуацію. Порадитесь, як бути далі. Якщо вони скажуть: “Роби аборт”, і ти не зміниш своєї думки, то так і буде. На наступному тижні зробимо чистку. Але тільки після того, як поговориш із батьками. Ти обіцяєш мені? 

 — Добре, — приречено сказала я. У мене вже не було сил сперечатися і заперечувати. Я відчувала себе осіннім листком, який пливе за потоком швидкої річки, і якому просто немає за що зачепитися. Тому залишалось хіба що покластися на волю випадку та очікувати, до якого берега мене приб’є життєва течія...