Читати книгу - "Закохай мене в себе, Вікторія Вецька"

— Завітайте до нас! Ми робимо чай, каву, хот-доги, паніні, бургери, чизбургери, шаурму, сендвічі, а також ви зможете придбати печиво та тістечка, які Мирослава випікає власноруч! — вже згодом вигукую досить голосно, стоячи біля кіоску спиною до Мирослави. 

Здається, що весь час доки я тут галасую, вона те й робить, що чекає, коли ж я схиблю. Та мене це тільки забавляє і продовжую свою роботу зі ще більшим запалом. 

— Звідки ти дізнався, що я сама випікаю печиво та тістечка? — запитує  Мирослава, дивлячись на мене своїми красивими оченятками.

— Інтуїція! — кидаю коротко та задоволено і продовжую закликати людей.

Під супровід її зацікавленого, а іноді невдоволено погляду, я чомусь впевнений, що таким способом це вперше хтось випрошує в неї номер. Звичайно, я не тільки розхвалюю її каву та тістечка, а ще й на ходу вигадую всілякі акції, заохочуючи людей купувати. Декількох перехожих навіть довелося підкупити, але роблю це вкрай обережно, аби Мирося й не помічала цього.

Завдяки великій кількості покупців обличчя Миросі неймовірно задоволене. Гадаю, сьогодні в неї непоганий виторг, якщо не найкращий. Моя інтуїція чомусь підказує, що такий поворот для дівчини досить неочікуваний. Або ж я просто занадто самовпевнений! 

Коли робочий час закінчується, я пропоную Мирославі підвести її. Та вона навідріз відмовляється. Ну звісно ж, на неї покірно весь день чекає її велосипед, але мене це не зупиняє і, залишивши автомобіль на стоянці, я проводжу дівчину додому. Всю дорогу Мирося мовчить, а я й собі, аби не нав’язуватися більше ніж вже є. 

Як тільки Мирослава зникає за дверима свого під’їзду, я викликаю таксі та їду забрати свою автівку. А ще вирішую на деякий час взяти віддалено роботу. Хоча б на пару днів, а там вже побачу, що робитиму далі. Сьогодні я щасливий, адже завтра в нас побачення з Мирославою. Така собі маленька радість за ці тяжкі місяці, яка хоч трохи покращить мені настрій.

Вирішую запросити Миросю у свій улюблений ресторан. Чомусь я впевнений, що дані заходи для неї нетипові. Обраний ресторан вражає мене своєю елегантністю. Приємні ціни, які заохочують людей приходити сюди та почуватися в затишку і комфорті. А інтер’єр закладу змушує людей відриватися від гнітючої повсякденності. Саме тому це місце мені так подобається, бо тут я можу відпочити від всього. Сподіваюся, Миросі цей ресторан теж сподобається і ми будемо ходити туди разом.