Читати книгу - "Дві сторони, Єва Басіста"

- Тоді до зустрічі, - проказав він та продовжив. - Я тебе люблю.

У дівчини від цих слів стиснулося серце. Вона не очікувала це почути, але у відповідь сказала наступне:

- Я чекаю на тебе.

На цьому їхня коротка розмова завершилася. Віра поклала телефон. З її очей покотилися солоні сльози. Дівчині стало вкрай важко. Вона розуміла, що ситуація неймовірно жахлива.

Чорнявка знала, що не варто ховати правду про Лілію, але не уявляла, як це сказати. Хоча повія чітко розуміла, що сама не свята.

- Вона його дурить, - промовила у голос Віра. - Та Лілія коханка Дмитра... А дитина? А якщо вона взагалі не вагітна?

Дівчина заплуталася. Їй було важко аналізувати цю всю ситуацію, а тим більше стати тою людиною, яка розповість правду про руду. Тому на неї напала істерика. Віра лежала на ліжку у сльозах, а коли її нервова система перевантажилася, то заснула. Сон для неї був єдиним способом забутися та пережити усі негаразди.