Читати книгу - "Бурштиновий Меч 2, Ян Фей"

.

Саме тоді, коли він думав про Мальтуса, раптом у лісі подув порив вітру. З Брандо все було гаразд. Сила Просвітлення Стихій робила цей раптовий порив вітру нічим не відрізнявся для нього від вітерця. Але князь Харуз, який був поруч з ним, був захоплений зненацька і був здутий криком. Якби не швидкі рефлекси Брандо, хто знав, на скільки метрів його здув би вітер.

.

Спасибі Спасибі, - шоковано відповів маленький принц.

Але Брандо подивився на чисте небо і не міг не подумати: Невже все так погано? Я просто подумав про того клятого дракона, а цей хлопець тут?

!

Він не помилився. Бурхливий потік повітря, що спускався з неба, був бурем, викликаною крилами дракона. В одну мить на небі промайнули дві величезні тіні, але єдине, що втішало Брандо, це те, що це не Мальтус. Один за одним летіли Мітріл, якого він бачив минулої ночі, і Модесті, яка щойно відлетіла. У повітрі навіть почувся різкий рев самки дракона.

!

Чортова сука, як ти смієш крадькома нападати на мене, я тебе вб'ю!

.

У супроводі цього гуркоту з неба раптом притиснулася тінь, і вона, здавалося, ставала все більшою і більшою. Брандо ошелешено подивився в той бік. Величезна істота впала з неба, впавши прямо туди, де вони були.

— Чорт забирай, ніяк!

Я в попередньому розділі був набраний неправильно, будь ласка, ігноруйте його!

948

Розділ 948

Гігантський дракон у повітрі ледь не пролетів повз боки Бренделя та Гаруза і впав на землю. Повітряний потік, піднятий від удару, здув навколишній ліс. Купер і граф Алкон були відправлені в політ від шоку. Інші були трохи кращими, але більшість з них розгойдувалися вліво і вправо. Тільки Брендель, який захищав маленького принца, стояв на місці. Хао Жень примружив очі в піску та пилу, піднятих бурхливим вихором. Він побачив лише спалах сріблястого світла. Упав не хто інший, як Мітріл, який минулої ночі виманив Мальтуса.

Стан Мітріла був гіршим, ніж найгірше, що він бачив її минулої ночі. Красиве сріблясте тіло дракона було вкрите ранами різного розміру, і навіть луска у неї потьмяніла. Але найсерйозніше поранення було біля її спини. У цьому положенні було розподілено три рани завдовжки майже десять метрів. Плоть і кров у ранах були перевернуті. Пошкоджену м'язову тканину і кровоносні судини можна було побачити як на долоні. Темно-червона кров фонтаном линула.

Брандо з першого погляду зрозуміла, що не знає, хто її вчепив кігті. Він не знав, чи то Мальтус, чи то Скромність тепер над ним.

Більшість людей, ймовірно, загинули б, якби впали з такої великої висоти, але Мітріл виглядала так, ніби вона все ще жива. Вона насилу підвела голову, і її срібні очі побачили Брандо неподалік. Вона не могла не зітхнути з полегшенням. Ми знову зустрічаємося, маленький. Я майже думав, що порушу свою обіцянку смертному.

Він не знав, чи його очі грають з ним злий жарт, але він побачив, як куточки її губ згорнулися в рідкісну Посмішку дракона. З вами все гаразд, пані Мітріле? Як можна посміхатися в такий час?

.

У мене все гаразд. Цей ідіот Мальтус був обдурений моєю маленькою хитрістю. Він женеться за мною в напрямку високогір'я. Ха-ха. Мітріл гордо посміхнувся, а потім знову зітхнув. На жаль, мені теж не так пощастило. Чортова Скромність, я не знаю, що з нею. Вона розвернулася і полетіла назад. Зітхніть, якби я не був у такому поганому стані, вона б зараз впала. Однак я влаштував на неї засідку з хмар, тому їй буде нелегко.

.

Голос у неї був слабкий, але вона все ще була горда, ніби ніхто не міг змусити її опустити горду голову.

?

Брандо не був ідіотом. Він міг сказати, що Мітріл не мав достатньої впевненості, щоб позбутися Мальтуса минулої ночі. Вона ризикувала своїм життям. Вона, очевидно, була саркастичною. Якби вона не позбулася Мальтуса, то не змогла б повернутися на це місце. Він не міг не відчувати незрозумілого зворушення. Вона була драконом, навіщо їй жертвувати собою заради групи смертних, яких вона ніколи раніше не зустрічала? В його очах байдужість бугів і піднесеність Бога-велетня Мілоша, здавалося, відповідали образу вищої істоти.

Легенда свідчила, що Срібний Дракон був втіленням святості, уособленням найчистішої доброти та порядку у світі. Але це була лише легенда, і примирити її з Мітрілом, що стояв перед ним, було важко.

.

Пані Мітріл, вам потрібна допомога? — спитав він з деяким занепокоєнням.

.

Мені потрібна твоя допомога, маленький, але вона трохи відрізняється від того, що ти думаєш. Кров продовжувала просочуватися з ніздрів Срібного Дракона. Вона відповіла дуже слабо: Якщо ти зможеш це зробити, я обіцяю тобі багатство, яке ти не можеш собі уявити.

?

Що?

—

Допоможіть мені сказати іншим драконам, що Мальтус, Модесті і Гліндовен порушили свої обітниці.

ó ?

Звістка про появу дракона на землі пошириться за кілька днів. Спеціально інформувати їх не було потреби. Крім того, де він міг знайти інших драконів? Єдиний шлях пролягав через Алоза або маленького товстуна Шита, але тепер він не міг з ними зв'язатися. На той час, коли він покинув Анзлову і відправив новину назад до Тонігеля, було вже пізно. Чи була потреба інформувати їх до того часу? Брандо трохи здивувався. Срібний Дракон Мітріл дивився йому в очі і, здавалося, бачив його сумніви. Вона тихо сказала: Новина справді швидко пошириться, але на той час буде вже пізно. Ми повинні негайно розіслати цю новину.

.

Боюся, що я не зможу цього зробити. Брандо похитав головою. Йоргенді Рідж закрив Анзлову. Ми не можемо покинути це місце за короткий проміжок часу. Боюся, що доведеться робити це самому. Пані Мітріл, давайте спочатку витягнемо вас звідси. Решта можуть почекати, поки ви одужаєте. Не забувайте, що у мене все ще є Голка, що минула.

Мітріл лагідно посміхнувся. Боюся, що божевільний Модесті мене не відпустить. Вона все ще сердита. Іди, я залишуся і допоможу тобі привернути її увагу. Ви йдете в Лоен і сідаєте на корабель, щоб покинути Анзлову. Армія Джоргенді-Рідж ще не атакувала порт. Що стосується того, як ви збираєтеся якнайшвидше повідомити мій народ, я залишу це вам.

Брандо подивився на самку чорного дракона в повітрі. Як сказав Мітріл, вона була важко поранена. На неї навіть вдарило драконівське закляття, і її очі були пошкоджені. Вона літала в повітрі,