Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Пора серця. Листування 📚 - Українською

Читати книгу - "Пора серця. Листування"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пора серця. Листування" автора Інгеборг Бахман. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68 69 ... 132
Перейти на сторінку:
{907} , Уетікон ам Зее, 27.5.1960

Паулю Целану

в Уетіконі,

27.V.60{908}

сердечно МФ

206 {909} Пауль Целан до Макса Фріш, Париж, 29.5.1960

Дорогий Максе Фріш,

я хотів би ще раз подякувати Вам за розмову у Вас в Уетіконі.

Багато чого, я знаю, не хотіло втілюватися в слово, не давало вхопити себе. Але, можливо, саме це було нашою спільною перемогою: таке чітке проступання контурів, яким ми завдячуємо психологічному чинникові — воно, безсумнівно, належить до неминучого — , має, гадаю, свій зворотний бік — : віддалі, простори, стояння-речей-у-часі, все це за таких обставин усувається. (У нашій розмові воно залишилося неусунутим.)

Я справді думаю, що існує щось таке, що тут «підіграє», усім нам — так чи так — підіграє; я маю тут на увазі те, що в розмові з Вами я назвав «об’єктивним демонізмом» — насправді не назвавши його цим означенням. «Випадок» був би, можливо, іншим допоміжним словом для цього, у тому сенсі, що воно є для нас тим, що випало й випадає нам; також слово «доля» могло б стати тут «помічним». З усім цим ми, напевне, стикаємося{910}, коли пишемо.

З сердечними вітаннями

Ваш

Пауль Целан

Париж, 29-го травня 1960 р.

207 {911} Пауль Целан до Макса Фріша, Требабю пар Де Конке {912} , Кінець липня / початок серпня (?) 1961, перерваний начерк

Дорогий Максе Фріш,

ці рядки задумані як сердечні — я прошу Вас сприйняти їх саме так, не інакше.

Мабуть, повз Вашу увагу не пройшло те, в яку фазу вступила вся ця затіяна проти мене справа з публікацією Шрьорса-Мондштраля{913}. Не пройшло, мабуть, повз Вашу увагу й те, яку мету все це має і як за допомогою різних надмірно дружніх свідків її вже досягнуто. Ви знаєте, що все це рівнозначне оголошенню вироку про недієздатність, і воно має свої — я ж бо письменник — матеріальні аспекти.

Ви також знаєте, що я так само неспроможний щось протиставити цьому, як і так чи так травестованому мотиву про шарлатана, шахрая і злодія. Вся ця історія свідомо знущається з усякої очевидності — мої (Бог свідок) численні зусилля достатньо мені це довели.

Фальшування відзначаються найочевиднішою незграбністю — проте їх терплять й охоче підтримують. Так само, як і наклепи. До найпідступніших належить певний спосіб захисту. І всякого роду подвійна гра — під час якої (але й тут багато хто віддавна знає все якнайкраще) режисер сидить у найнеймовірнішому місці й послуговується найнеймовірнішими інструментами й методами.

Чи можна мені сказати це зовсім коротко: тут був і тут є, напевне, від самого початку, Agent provocateur[24], і до нього я — але також і Ви, й Інґеборґ — по-різному потрапили на гачок.

Дорогий Максе Фріш! Коли я був неабияк знервований статтею Бльокера{914} — це також уже достовірно належало до цього контексту, — Ви пропонували мені Вашу дружбу{915}. Тоді між нами виникло непорозуміння — я добросовісно намагався його усунути. Я не можу повірити, що Ви тепер відмовите мені. Я прошу Вас висловитися з цього приводу, і я прошу Вас приїхати до Парижа, тому що Ви не зможете повірити в те, що я Вам кажу, доки я Вам не покажу все це. Його багато{916}, Максе Фріш, дуже багато.

Інґеборґ мала рацію, коли назвала «Спростовання»{917} згубним, фальшивим у «тоні». Проте тим, хто задавав цей тон, був, у багатьох сенсах, Рудольф Гірш{918}.

Однак […]

208 {919} Пауль Целан до Макса Фріша, Требабю пар Ле Конке, 22.8.1961, не надісланий лист

Керморван, Требабю пар Ле Конке (Фіністер), 22.8.1961.

Дорогий Максе Фріш,

повз Вашу увагу не могло пройти, в яку фазу вступило тепер затіяне проти мене, і що це мусить означати для письменника — бачити своє ім’я, так само як і своє перо, дискредитованим у такий спосіб.

Завдяки цьому, щоправда, стало ще чіткішим те, чому увесь цей — Бог свідок, який низькопробний, — обман зі спадком{920} і пов’язані з цим

1 ... 67 68 69 ... 132
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пора серця. Листування», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пора серця. Листування"