Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Справа в тому, Хелле, що я сама повинна розібратися з цим непорозумінням. Мої слова він хоча б ще якось зважує, а ваше втручання Ів без розбору сприймає в багнети. Так ти знаєш де Ів? - Сара не боялася, що цей арахноід стане копатися у її підсвідомості, брати Роба ніколи не змогли б порушити його чітких вказівок.

Зате вона точно знала кому було плювати на заборону Павука.

- Ходить поблизу форту. Мені піти з тобою?

- Він не заподіє мені шкоди, ... тому що я його єдина родина, - останні слова Сара прошепотіла вже собі під ніс, підібравши по дорозі шматок труби.

Вийшовши за ворота, заради експерименту дівчина вирішила згорнути в собі всі почуття крім одного - зв'язку. Відчуваючи арахноіда якимось внутрішнім навігатором, вона безпомилково знайшла його біля однієї з ділянок стіни.

- Смішно та безглуздо, - пирхнув Ів , побачивши її з трубою. - Це для залякування я так розумію? Я повинен тебе злякатися?

- Іве, ти повинен це припинити! Я більше не можу виносити цей огидний осад після пробудження! Не хочу брехати Робу, не хочу придушувати бажання плюнути в своє відображення. Більше ніяких розпущених рук та поцілунків в альтернативній версії моїх снів!

- Було б так огидно - ти б відразу сказала йому правду, дозволивши йому набити мені морду, - нахабно посміхнувся Ів. - У цій реальності я з тобою стриманий, а в тій ...   це ж просто гра уяви, Саро, територія повної свободи, де немає ні обмежень, ні правил. Чому ти все сприймаєш тільки в одній площині? Чому не допускаєш можливість нашого з тобою «разом»?

- Іве, я не можу так чинити з Робом ...

-Так-так, він тобі подобається, ти подобаєшся йому, - перебив її Ів глузливим тоном. - Наш Роб прекрасно усвідомлює, що ти інша. Але і він теж уяви собі, мучиться, від незнання як піднести тобі повну версію про арахноідів. Як викласти тобі всю правду і не спаскудитися в твоїх очах.

- Що ти маєш на увазі? - відразу ж напружилася Сара, відчувши цей вислизаючий хвіст недомовленості. - Говори.

- Ото вже ні, - дратуючи дівчину, розвів руками Ів. - Я краще почекаю і подивлюся , як він сам це зробить. І ось тоді я тебе послухаю на рахунок твоїх огидних відчуттів. А зараз пропоную тобі відправитися зі мною на екскурсію. Це в семи годинах їзди звідси.

- Робу не сподобається, що я покинула з тобою форт.

- А де ж тоді твій штрих-код і новий повідець? - з викликом кинув він, спеціально піддягаючи її.

- І що такого ти хочеш мені показати? Це так важливо?

- Для тебе це важливо, - ухильно відповів Ів, уловивши її зацікавленість. - Так що, прокотимося?

Як і передбачалося, Хелл і Арно впевнено перегородили їм дорогу, не дозволяючи машині виїхати за ворота.

- Вибери одного з них, - скривився Ів, барабанячи пальцями по керму. - Буде вам компроміс. І нам добро і Павуку спокійніше.

Поїхати з ними Сара запропонувала Хеллу. І по обличчю Іва, вона зрозуміла, що Ів здогадується про причини такого вибору.

- Хелл не любить телячі ніжності на відміну від Арно, вірно? - тихо засміявся він.

- Ти щось сказав, брате? - в наміри Хелла не входило бажання розібратися в сказаному, але він прекрасно все розчув, і в його тоні тут же з'явилася обережна загроза.

- Радий, що твоя пика Хелл, буде з нами протягом усього шляху, - невимушено хитнув головою Ів, женучи машину мовчазними пустками.

Після короткочасного мовчання, Сара вирішила заговорити з Хеллом, щоб остудити свої домисли на рахунок Іва :

- До речі, хотіла запитати. Хелл, адже ти знав, що новонароджений буде з мутаціями?

Перебуваючи в своїй відстороненій задумі, Хелл ствердно кивнув.

- І звичайно ж ти знав, що мене попросять умертвити такого немовля, але не міг мене попередити, тому що тоді я б не змогла оперувати?

Хелл знову кивнув, не дивлячись на неї.

- І ти пішов, тому що в такому випадку я б попросила це зробити тебе, а не Іва? Ти пішов, бо не хотів бачити ці страждання , - вже ствердно заявила вона, від чого на неї відразу покосився підозрілий погляд зелених очей.

На хвилиночку дивним чином їй раптом прочинилася справжня суть цього постійно відстороненого від неї арахноіда. За його незворушністю, а часом і грубою цинічністю ховалася багатогранна особистість, тепер вона це зрозуміла.

- Дивно, але мені чомусь захотілося тебе за це обійняти. Ось такий порив. Якби я могла я б це зробила, - видала Сара, стаючи свідком неймовірного подиву на обличчі Хелла.

-Хм, а тебе як раз нічого і не зупиняє, - уїдливо зауважив зі свого місця Ів. - Павук був би не проти процвітаючій любові в його гнізді.

- Стули пельку, Іве!!! - гаркнув на нього Хелл. - Все нормально, забудь, - кивнув він дівчині.

Закривши очі, Сара вкотре за останній час намагалася розібратися в собі, в цих незвичних і незрозумілих для неї відчуттях.

«Незвичайний хлопець на прізвисько Павук став притягувати її з першої хвилини, вона закохалася в Павука , незважаючи на жахливі складові цього світу, включаючи війну між людьми і мутантами. Роб став близький їй, важливою частиною її життя, її чоловіком, з яким вона переживала чудові моменти. Разом з ним Сара відчула внутрішній зв'язок з його братами, ніби споріднені відчуття йшли в навантаження до кохання, яке на неї так  несподівано звалилося. Тепер її душевні переживання стосувалися не тільки Павука, якась сестринська любов відгукувалася у її серці і на адресу Ксана, і Хелла і Арно. Раптово ці мутанти стали їй дуже дороги. ... Але було щось ще. Це «щось» взагалі не давалося розумінню - її стосунки з Івом.