Читати книгу - "Різдвяне побачення, Dark Overlord"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Андрій вже похапцем штрикав відповідь, а сам пригадував, що ж вони там могли такого наговорити про Аню, чим образити.
Андрій: «Аню, що б ти там не почула, дай мені можливість все пояснити. Пробач, якщо я тебе образив.»
Аня: «Тобі нема за що вибачатися. Навпаки, я за вас дуже рада. Мені приємно було дізнатися, що знайшлася та, хто змогла пробудити твоє серце, змогла визволити тебе з полону суму та самотності. Я щаслива, що ви так кохаєте одне одного.»
Андрій: «Так, я їй подобаюсь. Але сумніваюся, що вона закохана в мене настільки сильно. як і я в неї.»
Аня: «Не мели дурниць. Кохає, повір. Я знаю погляд закоханих, і у вас обох він саме такий. Наскільки сильно ти її кохаєш?»
Андрій: «До безтями.»
Аня: «Ви вже цілувались?»
Андрій: «Ні. Я злякався...»
Аня: «То чого ти зволікаєш?! Мерщій поцілуй її!»
Андрій: «Пізно. Сьогодні я вже проґавив можливість.»
Аня: «Для подібного – ніколи не буває пізно! Піди і поцілуй її!»
Андрій: «Я навіть не знаю, в якій квартирі вона живе.»
Аня: «А якби вона була зараз поруч, поцілував би?»
Андрій: «Чорт забирай, ТАК! Цього разу я б наважився!»
— Ну так обернися і поцілуй мене вже нарешті, – пролунав голос позаду.
Андрій озирнувся. Перед ним стояла усміхнена Яна. Він застиг у подиві. Але, позволікав він лише мить, бо вже наступної – кинувся до неї, стис у своїх обіймах і припав до її солодких губ! Він був на сьомому небі від щастя! Втім, як і вона. Серця билися від хвилювання і радості.
— Я кохаю тебе, Яно, – прошепотів він їй на вушко. – Кохаю до безтями.
— І я тебе, Андрію, – у неї навіть сльози щастя накотилися.
Вони знову поцілувалися. Розсміялися.
— Ходімо, – сказала вона.
— Куди?
— В квартиру. Познайомлю тебе зі своєю ріднею, – вона підморгнула. – Ну, і за святковий стіл! Сьогодні ж – Різдво!
Посміхаючись, він поглянув їй в очі, і запитав:
— А Аня… це твоя сестра, чи подруга? Ви це разом спланували?
Яна щиро посміхнулася і промовила:
— Я і є – Аня. Це моє справжнє ім’я.
— Дуже радий нарешті тебе зустріти, – Андрій розсміявся.
Знову посипав лапатий сніг. Обійнявшись, вони пішли до Яни. Тьху! До Ані! Коротше – пішли!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Різдвяне побачення, Dark Overlord», після закриття браузера.
