Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Різдвяне побачення, Dark Overlord 📚 - Українською

Читати книгу - "Різдвяне побачення, Dark Overlord"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Різдвяне побачення" автора Dark Overlord. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:
3

Весь залишок дороги Яна не випускала з рук букет, періодично нюхаючи його і заплющуючи очі від задоволення ніжним ароматом. Перехожі проводжали їх захопливими поглядами, гадаючи, що вони – закохана пара молодят.

Все відбувалася якось занадто швидко і Андрій ледь встигав за плином подій їхнього несподіваного знайомства. Проте, з Яною йому було дружньо, цікаво і якось по-домашньому тепло, словом – комфортно. Хоча, яке там… Йому було просто супер! Давно він себе не відчував у такому піднятому настрої, не почувався таким… живим і щасливим! Яна ніби все життя його знала, а зараз просто намагалася надолужити пропущений час їхнього розлучення.

Андрій, мов справжній джентльмен, дбайливо відчинив перед Яною двері у кав’ярню. Їх привітно зустрів дверний дзвіночок, а в ніс одразу ринув насичений аромат кави та свіжої випічки. Всередині було людно і гамірно, грала музика, все було  прикрашене відповідно до свят. Дівчина-бариста, що стояла за стійкою, помітила Яну з Андрієм. Увесь шлях від дверей вона проводжала їх пильним поглядом, а на її обличчі розповзалася дивна посмішка.

— Вітаю, що будете замовляти? – запитала вона вкрай привітно.

— Яно, обирай ти, – запропонував Андрій. – Що б ти не обрала – я все видудлю. І… ще одне: ідея твоя, але пригощаю я. То, що будемо пити?

Яна, примруживши очі й постукуючи вказівним пальцем собі по щічці, дещо награно замислилась. Бариста чекала відповіді, переводячи зацікавлений погляд то на Андрія, то на Яну, а її дивна посмішка так і не сходила. Здавалося, що дівчина ледь її стримує, щоб не посміхнутися до самісіньких вух, або й взагалі – щоб не розсміятися.

— Нехай буде… Два гарячих шоколади! – вигукнула Яна.

— Слухай, – промовив здивований Андрій, – ти не детектив, а справжній екстрасенс: я обожнюю гарячий шоколад.

— Я теж, – Яна розквітла посмішкою, знову продемонструвавши милі ямочки.

Андрій божеволів від них. І… чомусь йому здавалося, що Яна зрозуміла це ще під час її першої посмішки.

— Перепрошую, я поки що відійду на хвилинку, – сказав їй Андрій і попрямував до вбиральні.

Яна і дівчина-бариста проводжали його майже однаковим захопливим поглядом. Він нагадував чорнявого Аполлона: високий, стрункий, широкоплечий. Не можна було налюбуватися. Щойно двері вбиральні зачинилися за його спиною, дівчата відразу поглянули одна на одну.

— Ну, і коли у вас весілля?! – радісно запитала бариста і нарешті вибухнула сміхом, аж запищавши від щастя.

— Ще не знаю! – Яна теж розсміялася.

— Боже, а букет який гарний! А ну хутко зізнавайся: де і коли ти встигла відхопити собі такого красунчика?! – вона почала на «автоматі» готувати шоколад, а сама все поглядала на подругу.

— Познайомилися ми нещодавно, буквально сьогодні. А трапилося це неподалік від головної ялинки міста, – відверто пишаючись, відповіла Яна.

— А ще кажуть, що дива не трапляються! Там ще такі є? Може, варто й мені туди навідатися?

— Е-е, – Яна похитала головою, – таких там більше не було і не буде. Бо це – мій різдвяний подарунок. Я була гарною дівчинкою весь рік!

— Ти? Гарна дівчинка? – пожартувала та. – А я, судячи з твоїх слів, була ще гіршою від… – дівчина стихла, бо вже повертався Андрій. – Ось ваше замовлення! Смачного! – вона поставила на стійку стаканчики із шоколадом, а на її обличчі знову з’явилася та дивна посмішка.

— Дякую. Скільки я вам винен? – Андрій поліз до кишені за гаманцем.

— За рахунок закладу! – швидко додала та.

— Оце так несподіванка, – приємно здивувався Андрій. – А що, сьогодні…?

— Ходімо, – сказала Яна, схопивши свій стаканчик. – Дарованому коню в зуби не заглядають. Тим паче, здається, он та парочка зараз звільнить нам місце.

Так і сталося: вони сіли у затишному куточку. Андрій ладен був пилинки здувати з Яни, бо крутився навколо неї, наче від цього залежало її життя. Він хоч і був сором’язливим і невпевненим у собі, але виявився дуже чемним і уважним: допоміг зняти верхній одяг, обережно його повісив, відсунув стільця. Дрібниці, але Яна їх помічала і цінувала, адже зараз – це було, скоріше, рідкістю, аніж правилом.

За приємною розмовою час летів непомітно. Не довго думаючи, Андрій від щирого серця подарував Яні букет і вона з радістю його прийняла. Вона була неймовірною. Її тендітність і грація зачаровували. Він насолоджувався її милим голосочком, вдивлявся у пронизливі очі і не вірив своєму щастю. «Сонячна, життєрадісна, та ще й яка гарна! Диво якесь!» Андрій намилуватися нею не міг. З кожною хвилиною вона дедалі більше полонила його серце. Це було щось неймовірне. Яна здавалася Андрію не просто дівчиною, а різдвяним янголом, якого йому послали вищі сили. «Нехай навіть – помилково…»

— Перепрошую, але через 20 хвилин ми зачиняємося, – повідомила офіціантка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Різдвяне побачення, Dark Overlord», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Різдвяне побачення, Dark Overlord"