Читати книгу - "Брехня, Надія Борзакова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ні, але у тебе відповідний вираз обличчя.
- Якщо б я була на твоєму місці, тобі б це сподобалося?
Вона відвела погляд.
- Просто будь обережнішою, - я не тиснула. Ніколи, хоч як це бувало складно. Підфарбувала губи, і ми повернулись назад. Подумки поставила галочку якомога докладніше поговорити з сестрою про Влада пізніше.
Незабаром настав час прощатися з музикантами і Тоні.
- Я радий, що ти щаслива, Вікі, - серйозним тоном прошепотів на прощання Тоні. А потім в звичній манері додав: - Але як він буде тебе кривдити - телефонуй. Я своєму зайчику скажу-он його та-ак обробить.
Потім він знову мене поцілував і приєднався до своїх підопічних.
Офіційна частина вечора закінчена і ми - втомлені, але щасливі не зважаючи на прикрий інцидент пішли по домівках.
- З Владом цим щось робити треба, - сказав в машині Артем.
- Він міг розгубитися, звичайно, - припускаю, - але все одно це не діло. Днями поговорю з нею.
- Або я можу з ним.
- Тьома, ну що ти йому скажеш? Що він боягуз? Олю залишити в спокої накажеш? Чому це допоможе... Тільки стосунки з нею зіпсує. Вона сама повинна зрозуміти, в якій ситуації може опинитися поруч з таким кавалером. І думаю, вже розуміє...
- Звідки ти у мене така мудра?
- Хтось же повинен, - він перекинув мене на сидіння, смачно поцілував і почав лоскотати. На якийсь час я про все забула.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брехня, Надія Борзакова», після закриття браузера.