Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

дні, більш як через сто років, головні недержавні найбільш знані нами нафтові корпорації — «ЕкксонМобіл», «Шеврон», «Брітіш петролеум», «Марафон» — сягають своїм корінням у «Стандард ойл» і ведуть свої витоки безпосередньо від Рокфеллера. Нафтопромисловість пронизана ДНК «Стандард ойл» так само, як і визначальними рисами цієї компанії: схильністю трястися над кожною копійкою, прагненням ковтати й розростатися, недовірою і навіть ненавистю до державного регулювання, ледь окресленою схибленістю на відчутті свого вищого покликання і обережною повагою до інновацій. Про ці риси варто пам’ятати, оскільки вони сформували сучасний світ. Вони й надалі існують як портрет (чи, можливо, психологічний набір характеристик) найбагатшої, найвпливовішої і найбільш руйнівної промисловості у світі.

Приблизно через століття після призначеного судом розподілу «Стандард ойл» почала оновлюватися переважно завдяки технологічним інноваціям, і саме вони створили абсолютно інші багатства. Візьмемо, наприклад, родину Кохів, відому фінансуванням правих і політиків в усій країні. На сьогодні «Кох індастріз» — друга найбільша в США приватна корпорація, яка охоплює все: від торгівлі сировиною до великої рогатої худоби й целюлози, але своїм початковим чесно заробленим капіталом корпорація завдячує винаходу — відкриттю ще у 1920-ті нафтовим інженером Фредом Кохом кращого й дешевшого способу отримання бензину із сирої нафти.

Поміркуймо також і над історією наладчика з Техасу, який удосконалив роторне бурове долото, що докорінно змінило можливість пробурювати підземні породи. Він став зіркою нафтовидобутку. Долото Шарпа-Х’юза (яке рекламувалося як «Друг бурильника») зрештою зробило сина інженера, Говарда Х’юза-молодшого, на деякий час найбагатшою людиною світу.

Візьмемо також до уваги історію Роберта С. Керра, який побудував «Керр-Макджі» і заробив свої статки, довівши, що зможе занурити бурову установку в воду далеко від суші і видобувати нафту з морського дна. «Видовищна безодня Мексиканського відкриття» — розпинався заголовок у журналі «Нафта й газ» у 1947 році, коли Роберту С. Керру все вдалося. «Можливі родовища у сто мільйонів барелів — за десять миль у морі».

Більшість із нас, мирян, має лише приблизне уявлення про нафтогазове вчення. Наше найоптимальніше пальне зароджувалося мільйони років тому з живих організмів (усупереч логотипу «Сінклер Діно» нафта походить не від динозаврів). І потім упродовж часу — тривалого часу — уся ця прадавня органічна речовина, що була схована глибоко в геологічних шарах землі, замурована в розпечений і герметичний котел, дивовижним чином стушкувалася на печеню, яку ми, сучасні створіння, використовуємо як енергію для нашого повсякденного буття. Горючі корисні копалини! Їх масово уявляють як величезну всесвітню мережу підземних озер і печер, заповнених нафтою й газом. Підприємливі особи точно визначають, де саме розташований великий запас, встромляють у землю гігантські промислові соломинки, висмоктують його, а тоді переходять до наступного. І світ — освітлено. Вуаля.

Однак правда криється в тому, що насправді немає величезних підземних озер і навіть калюж, заповнених соком юрського періоду, немає. Більша частина потрібних нам вуглеводнів розмазані шар за шаром у тому, що на вигляд майже як непроникна підземна порода, — у дуже крихітних щільних мікротріщинах. Видобуток горючих корисних копалин значно більше нагадує опускання соломинки у мочалку, ніж її занурення в пивний келих завбільшки з літр й повільне його осушування. Спробуйте якось обидва варіанти. Осушити літровий келих не так уже складно, еге ж? Висмоктування ж із мочалки потребує значно більших зусиль, навіть вдаючись до сили. Деякі речі потребують насильницьких методів. І саме усвідомлення потреби застосовувати практично методи насилля править за рушійну силу більшості успішних (так званих вигідних) інновацій у нафтовій промисловості. Значні технологічні досягнення втілили не доктори наук у білих лабораторних халатах. Новації в нафтогазовій промисловості рідко дотичні до квантової механіки або вищої математики. Нафтогазові інновації — це про м’язи. Звідси власне випливає, що революцію сланцевого газу на початку ХХІ століття уможливила пара інновацій, які переважно ґрунтувалися на суто грубій силі. І, як і варто чекати, стільки нахрапу й штовханини у промислових масштабах спроможні завдати на своєму шляху вражаючої шкоди.

РОЗДІЛ 2

Джин

Було це в серпні 1969 року, менше ніж через три тижні після того, як Нейл Армстронг залишив на Місяці перший слід. Американці призвичаїлися сприймати світ як свою мушлю: віднині, можливо, небо й зорі теж стали її частиною. А проєктом «Рулісон» у графстві Гарфілд, штат Колорадо, відділ зв’язків з громадськістю Комісії з атомної енергії США (КАЕ) засвідчив про початок ще одного зухвалого нового експерименту — іншого, профінансованого американськими платниками податків, світового новаторства. Прес-реліз КАЕ містив деталізований розклад: від інструкцій з реєстрації офіційних відвідувачів у готелі «Рамада» поблизу Гранд-Джанкшен, що починалася за дві доби до дня операції, до завершального обіду, під час якого «попередньо заплановано брифінг після детонації». Тридцяти шести родинам, які проживали в радіусі п’яти миль від місця вибуху рекомендували тимчасово евакуюватися; їм дозволять повернутися назад, щойно переконаються, що жодної небезпеки немає. Державне агентство з управління довкіллям і охорони дикої природи застерегло мисливців і рибалок «не ризикувати» в цій зоні. Комісія з атомної енергії після консультацій з місцевими посадовцями щодо розкладу щоденного руху на найближчих залізницях, розташованій неподалік автостраді І-70 і графіка шкільних автобусів визначила оптимальний для детонації час. Поза сумнівом, не обійдеться без проблем і головного болю і, можливо, незначних пошкоджень розташованого поблизу (а може навіть бути, що й не дуже поблизу) майна. Але якщо цей промисловий експеримент вдасться, це вирішило б ще одну проблему (ще один гарно продуманий американський тріумф) — усе завдяки науковим чарам.

Проблема, для вирішення якої розробили проєкт «Рулісон», особливо гостро стояла перед «Оустрал ойл компані», якій належали права на природний газ в надрах формації Мезаверде родовища Рулісон в штаті Колорадо — природний газ, який неможливо було видобути з-під землі. «Оустрал» володіла інформацією, що в цій місцині чимало газу, але він був замурований в непроникній сланцевій формації, а в 1969 році ніхто не знайшов дієвого способу, як зруйнувати щільну породу, щоб дістати з надр щедру винагороду. В «Оустрал» були переконані, що родовище Рулісон містить приблизно 8 трильйонів кубічних футів природного газу, а в розташованому поблизу басейні ще 100 трильйонів кубічних футів. За оцінками Бюро гірської справи США, у Скелястих горах міститься загалом 317 трильйонів кубічних футів природного газу, чого вистачить для енергозабезпечення усієї країни упродовж двадцяти років! Більшість із цих земель — державна власність. Якби хтось знайшов спосіб видобути увесь цей газ, ліцензійні платежі могли б збагатити державну скарбницю США щонайменше на 4 мільярди доларів, зазначали прихильники проєкту «Рулісон». І, здається, це було на часі. Щороку у світі зростала як кількість населення, так