Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

Вона і була з ним, кожною тремтячою частинкою свого єства. Вбираючи і здригаючись від його дотиків, слухаючи музику його дихання , потопаючи в цих загадковий очах, віддавшись йому з заплутаними почуттями. Всесвіт ніби розпустив їхні тіла та душі на волокна і виткав заново, воєдино. Задоволення затопило цю кімнату, проникаючи через вікна і двері, поширюючись по всьому будинку. І цим захопленням Ів не ділився ні з ким.

***

Вони поїхали з ним наступного дня. Поселившись в квартирці на третьому поверсі , яку вона знімала в Омасі. Ів без кінця захоплювався достоїнствами і принадами навколишнього світу, її світу. Він помічав те, на що більшість людей, в тому числі і Сара, принаймні, раніше не звертала увагу – на кружляючих в небі птахів, гілки, які колишуться від вітру, викинута їжа в сміттєвих контейнерах, калюжі і натовп в метро.

Він нескінченно говорив про шанс, який вони отримали, будував плани. А Сара немов перебувала в якійсь омані. Вона посміхалася, слухаючи його, підтримувала його бажання подорожувати і навіть познайомила зі своїми друзями. Він невимушено представлявся її хлопцем, на людях тримав її за руку і час від часу цілував в губи.

І Сара не припиняла дивуватися , як легко він знаходить спільну мову з незнайомими людьми, як швидко стає душею компанії , втираючись в довіру , включаючи свою чарівність немов на замовлення . Сара навіть раділа такій його комунікабельності, його такому щирому старанню адже він дав їй обіцянку не застосовувати навіювання і вона йому беззастережно вірила. Вони навмисно, причому не змовляючись, уникали розмов про ту паралель, про пережите, про його братів. Немов світ мутантів дійсно був сном, фантазією. Ів вміло приховував свої зовнішні відмінності і більше не повзав по стінах, демонструючи свою перевагу. Тепер він наче прагнув у всьому бути схожим на людей, тих, кого раніше так зневажав, вважаючи їх нікчемними. Але Сара не хотіла здатися прискіпливою, їй подобалася його легка брутальність, його талант смішити її в будь-яких ситуаціях . Хоча одна  деталь не давала їй спокою - вона не бачила в ньому ЇХ. Цей арахноід, який  відрікся від єдності з братами був іншим цілим, в ньому не вгадувалися повадки і звички тих, за ким вона так невимовно сумувала . Тому у її душі все ще зяяли порожнечі від обірваного зв'язку і холод час від часу поглинав її цілком, немов вона продовжувала плисти ... борючись зі своїм уявним штормом, то виринаючи на поверхню, то занурюючись в глибину.

Поки вона сиділа на лекціях в університеті, Ів підробляв в колл-центрі.

Вона так думала. ... До того дня, коли постанова їхньої  ідилії не провалилася з оглушливим тріском.

... Їй подзвонила її шкільна подруга. Вони не бачилися з Мелл кілька років, але періодично телефонували одна одній, намагаючись таким чином утримати зв'язок дитячої дружби. Мелл тріщала без угаву, вона була з тих людей, хто любить слухати свої ж власні історії і Сара, кривлячись від нетерпіння, чекала можливості покласти слухавку. Причиною розказаних історій, якими захлиналася Мелл, як завжди виявився хлопець. Мелл подобався охоронець її батька, тому вона скинула Сарі уривок знятого нею відео, щоб та оцінила вибір її серця. Для очищення совісті Сара знехотя переглянула відзняті кадри.... І обімліла, розгледівши на задньому фоні обличчя Іва.

Тремтячою рукою вона знову набрала Мелл:

- А хто це там маячить на сходинках, в білій сорочці , в компанії генерала Дуггла?

- Новий бос, - недбало кинула Мелл. - Як тобі мій красень Кларк Коган? - промовила вона співуче, але Сара вже кинула слухавку.

Батько Мелл працював в оборонній промисловості. Ще раз переглянувши відео, Сара переконалася, що це не просто чимось дуже схожий на Іва чоловік - це і був Ів . .... Всередині у неї все вкрилося памороззю  від страшних підозр, і мозок вже чітко домалював картину.

Тепер повна зайнятість Іва на роботі наводила на роздуми. Сара до останнього відмахувалася від недовіри і прозрінь.

  В той день замість університету вона вирушила до колл-центру, але Івлінга Бренстона там ніхто ніколи і в очі не бачив. Тоді дівчина стрибнула в таксі і помчала до головного офісу компанії , не маючи певного плану, але твердо маючи намір  з'ясувати правду. Їй навіть не потрібні були подробиці, Сарі було досить побачити, як він виходить з будівлі, поважний, в дорогому діловому костюмі, оточеного помічниками і представниками військового департаменту . Цього вистачило, щоб зрозуміти, що кожен день Ів безсовісно брехав їй в очі, і невідомо з якого моменту починався клубок цієї брехні. Що хлопець , якого вона надихнула на життя - найімовірніше вирішив зіграти з її світом по крупному. ... Що вона відкрила дорогу хижакові, і що найстрашніше - Сара не знала, як його контролювати.

Пізно ввечері він переступив поріг її квартири в звичайних джинсах і розтягнутій толстовці, несучи в паперовому пакеті вечерю на двох. Але Сара вже знала, що це всього лише вистава, яка її принижувала.

- Китайська локшина з крильцями, як ти любиш, - втомлено посміхаючись, Ів притиснувся губами до її щоки. - Всю дорогу насолоджувався просто супер запахом дощу, але на мою думку ми вже можемо дозволити собі другу машину.

- Для цього тобі доведеться знайти більш престижну роботу, - стримано промовила Сара, намагаючись не зірватися і не закричати йому в обличчя про те, що вона спіймала його на гарячому. - Ти неймовірно розумний, твоїм здібностям можна позаздрити, то чому б не спробувати себе в іншій сфері? - вона все ще залишала йому шанс зізнатися.