Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Не хочу занадто привертати до себе увагу. Високі посади - небезпечні ставки. Краще діяти повільно, але ощадливо. Мої понад навороти лише для захисту і в крайньому випадку, я пам'ятаю, про те що я тобі пообіцяв, любове моя. Будемо радіти життю тихо, але ти ні в чому не будеш потребувати. Як пройшов твій день?

- Огидно. Навантаження стає нестерпним, - вимовила Сара, насилу примушуючи себе жувати вечерю. - У мене завтра серйозний залік, хочу раніше лягти. Тим більше у мене моторошно розколюється голова.

- Із задоволенням погрію тебе у себе на грудях. Хто б подумав, що я буду втомлюватися як собака, - Ів обійняв її, чуттєво потершись об неї кінчиком носа.- Ти все, що мені потрібно для щастя.

- Як вважаєш, ми кохаємо один одного? - раптом запитала Сара, вивільняючись з його обіймів. - Я так і не спромоглася поцікавитися у тебе, що в твоєму розумінні означає любов? Володіння?

- Саро, що не так? - його поза вмить стала напруженою. - Звичайно ми один одного кохаємо, чорт забирай! Особливо, якщо враховувати через що нам довелося пройти, - і він вперше згадав про минуле. - Тут люди придумали безліч пишномовних описів цьому почуттю, але я не можу підібрати слів. Це полум'я всередині, це довбана залежність, - Ів нервово скуйовдив волосся. - І якщо для тебе любов характеризується жертовністю, хіба я недостатньо переступив через себе заради тебе, Саро? Або його любов була святою? - і в перший раз в розмові він натякнув на Павука.

- Я не збираюся з'ясовувати з тобою відносини, Іве. Я просто запитала, - знизала вона плечима якомога холоднокровніше. - Мені останнім часом тебе не вистачає. Погодься, цей ритм життя зводить з розуму. На вихідні потрібно що-небудь придумати.

- Твоя правда, нам не завадить розслабитися і поставити цей ритм на паузу.

Вранці вона всього лише вдала, що відправилася на заняття .

Повернувшись, як тільки Ів зник за рогом, Сара зібрала дорожню валізу і залишила йому листа, написавши наспіх своїм розгонистим почерком:

«Любов, це не залежність - це перш за все довіра. Це повага і титанічне терпіння, коли заради головної суті ти не помічаєш дратуючих тебе дрібниць, тому що душа коханої людини для тебе безцінна. Любов це не гарячий шоколад, бризки шампанського і купа захоплених компліментів. Любов це вчинки, щира турбота і самопожертва.

Я чіплялася за твою душу, Іве, я намагалася розгледіти в ній того, кому можна беззастережно довірити своє життя, довірити свій спокій, кого я зможу зробити щасливим . Але той Ів якого я знала - був лише тінню, що  ковзнула повз. Нинішній ти - це жадібний монстр, який забрехався. Хижак, паразит, що пробрався в чужий будинок. Мені страшно подумати, про те, що ти затіяв. Твоя брехня розкрита і я більше не бажаю тебе бачити. Не шукай мене, не намагайся зупинити. Мене у тебе більше немає. Я обриваю будь-який зв'язок і навіть відгомони його я законопачу наглухо .

Ти більше не заслуговуєш моєї довіри, ти навіть уявити собі не можеш , наскільки ти споганив моє життя, який заподіяв мені біль. Моє сонце стерли , коли я розлучилася з Павуком, але в темряві я ще могла дихати. Ти ж висмоктав усе моє повітря. Вони мали рацію на рахунок тебе. І ти мав рацію, коли благав не рятувати тебе ... »

Їй ввижалося, що вона власноруч знищила свій світ. Що причиною майбутнього кінця і загибелі мільйонів людей - її ідіотська вразливість і дурна зарозумілість. Очманівши  від ридань і розчарування, з кожним зітханням щемливої душі, Сара не могла зловити жодної своєї зв'язкової думки. Ватяне тіло рухалося саме по собі, розум завис в якомусь аварійному режимі, заблокувавшись від емоцій і аналізу того, що відбувається , тому що вона вже не витримувала власних мук, від того що не бачила виходу з ситуації, що склалася.

Дивний прилад весь цей час знаходився в її квартирі під носом у Іва. Арахноід  просто не міг прорахувати того, що коли Колін буде волокти її в аномалію, вона судомно схопить якийсь листок паперу з кресленням, а потім віднесе його своєму давньому знайомому і вручить як ребус.

І вже, звичайно, Ів не міг знати, що через шість місяців якийсь «майже геній» збере установку, що відкриває аномалію і відправить її Сарі. Тоді вона просто сунула коробку під ліжко без поняття, що робить ця штука і для чого вона їй потрібна. Але коли Сара збирала речі, першим ділом вона чомусь спакувала цей прилад. І ось тепер дівчина безпомилково розпізнала свій стан - в ній спрацювала програма арахноіда. Хтось із них надав їй тривожну кнопку. Якою вона, на свій страх і ризик, збиралася скористатися.

... Чітке усвідомлення того, що відбувається до Сари повернулося тільки коли вона, пройшла крізь аномалію , впавши на коліна від шоку, що знову пронизав її. Потреба в адреналіні враховуючи останні події абсолютно відпала , і на відміну від минулого разу вона прекрасно знала, що її чекає в цьому світі . Хоча ... можливість побачити Павука ... бажання цього затьмарювало навіть  це вбивче сонце. Щоб опинитися в потрібній точці довелося навіть знову летіти в Пенсільванію.