Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

Складне насправді було простим. ... Хелл любив її.

Відчувати ці почуття там - було нестерпно, в світі, де не залишалося надії, ні якого шансу, ні навіть можливості висловити свої незвичайні переживання в повній мірі . У його рідному світі ці відчуття гнітили його і моторошно дратували, заплутували і зводили з розуму. Це приносило йому біль та задушливий відчай. Любити її - було одночасно найгірше і найкраще, що відбувалося з ним ТАМ.

... Але тут ... тут - це раптом почало окриляти. Тут його почуття знайшли силу і повну свободу. Вони дарували йому досі незвичні відчуття - вони робили його щасливим.  Хелл лише звикав до відчуття щастя, але навіть з тим малим досвідом вже точно знав, що ні в якому разі він більше не втратить цю дівчину. Свою кохану. Особливо тепер, коли вона стала частиною його самого, частиною його загадкової одноосібної суті. І нехай все було так непросто, але смак до життя без різниці там або тут, надавала йому саме Сара. Без неї він більше не згоден. І те, що з усіх вона обрала його - змушувало повірити у призначення згори, хоч в бога він і не вірив.

Він так і не присвятив її в свій план «знешкодження» Іва, вислизнувши з її спальні в досвітніх променях. Весь день Сара божеволіла від паніки, то подумки летячи в тартар, то з божевільною надією чіпляючись за останні крихти оптимізму. Хелл не відповідав на телефонні дзвінки, хоча вона дзвонила йому разів двадцять , а в такому стані вона слабо розрізняла різницю між їхньою емпатичною єдністю та емоціями, які її колотили, щоб визначити, що ж насправді відбувається з Хеллом і на якій стадії їхня ситуація.

Він з'явився лише о четвертій, коли її батько відправився на якусь термінову зустріч з лікарем її матері.

- Обурення залиш на потім, - кинув їй у слухавку Хелл, перериваючи її вигук. - Мені ще працювати і працювати над твоєю врівноваженістю, - зітхнув він. - Я не міг розповісти тобі подробиці, тому що і сам ще не знаю яким із перелічених мною сценаріїв повернеться. Єдине - будь в саду рівно в п'ятій і не дозволяй Іву наблизитися до тебе, для маневрів мені потрібна відстань, мінімум метра три. Говори з ним про що завгодно тільки не дозволяй йому наближатися. Це все, решта на мені. Твого батька затримають, а твоя мати проспить ще години дві. Припини колотися, Саро, мені це страшенно заважає! Побажай мені як тут у вас кажуть ... ні пуху, ні пера чи що.

- Дурне побажання ... я хочу побачити тебе прямо зараз, - прошепотіла Сара, закриваючи очі.

- Ти можеш і знаєш як, залишається тільки скористатися цією чудовою штукою, яка додається до мого набору, - його іронія була здатна не тільки дратувати, а й стирати хвилювання. Сара попливла по зв'язуючому їх каналу і ось вже через мить вона його побачила - стриманого, спокійного, безпристрасного. Так пильно міг дивитися тільки Хелл, ні в одному зі світів вона не бачила настільки проникливих поглядів. Але коли він все-таки посміхнувся - її останні страхи остаточно розвіялися!

- Все вийде, Саро, все буде добре. Ти допоможеш мені, якщо не будеш так нервувати.

Вона просто кивнула , затримала подих і повернулася в реальність.

Рівно о п'ятій Сара спустилася вниз. Ів вже чекав її в саду.

Побачивши його, чудового самовпевненого хижака, яким вона все ще дорожила - її коліна зрадницьки затремтіли, а на серці защемив знайомий  біль. Арахноіди розглядали почуття інакше , часом перекручуючи їх до невпізнання своїм іншим сприйняттям, то накручуючи нічого не значущу дрібницю, то применшуючи важливе. З Івом вийшло саме так, в якийсь момент він прогледів цінність їхніх відносин, або ж вважав, що вона нікуди від нього не дінеться, що дівчиною можна маніпулювати, чи що він отримає все й відразу намацавши слабкості її серця та слабкості цього світу.

- А я ж вірив, що не байдужий тобі, - обличчя Іва спотворилося від муки, але Сара вже не вірила жодному його слову.

- Мабуть і ти не в силах прорахувати усі варіанти, - Сара тримала дистанцію, як і просив Хелл. - Хоча кожному ідіоту зрозуміло, що брехня рано чи пізно спливе на поверхню і не завжди її можна виправдати. Я була вражена з якою віртуозною спритністю ти вішав мені локшину на вуха, коли на власні очі побачила тебе без маски. Іве, я, правда, дорожу тобою. Я любила тебе , і я ж виявилася дурепою,  слабкою людиною, якою можна крутити, - Сара з гіркотою похитала головою.

- Я правильно розумію, ти зараз намагаєшся мені поставити в провину, що я не виправдав якісь твої шаблони ідеальної любові? А тобі не приходило в голову, що поняття про це почуття у всіх різні? - Ів брав напором, знаючи, що до неї можна пробитися тільки засипавши її незаперечними аргументами. - Як же я міг зізнатися , якщо заздалегідь знав про твою принципову позицію, тому мені доводилося грати роль, поки я готувався покласти до твоїх ніг усі принади і багатства цього світу, - Ів зробив крок, потягнувся до неї, Сара позадкувала назад. Його тон звучав так переконливо, в очах застигло каяття і почуття настільки глибоке, що там не видно було дна. – Саро, я робив це виключно для нас! Перш за все, мене турбувала твоя безпека, пізніше ти б погодилася з моїми розстановками. Якщо ми в силах - чому б не насолоджуватися життям і не використовувати можливості з розумом!? Я всього лише дію за правилами твого світу ....

- Але не варто забувати і про свій ...

Все сталося блискавично, з поривом вітру. Всього три удари її серця і Хелл , що виник за спиною брата вже встромив йому своє жало в основу черепа.