Читати книгу - "Вибрані твори"

Київ, 2006

Антонич Богдан Ігор (5 жовтня 1909 р., с. Новиця, Лемків-щина — 6 липня 1937 р., Львів). Навчався у Львівському університеті. Поет, редактор журналу «Дажбог», автор поетичних збірок «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (1934), «Книга лева» (1936), «Зелена Євангелія», «Ротації» (1938).

Антонович Марко (7 липня 1916 р., Київ — 28 січня 2005 р., Монреаль, Канада). Історик, студентський і громадський діяч, член підпілля ОУН під час Другої світової війни, 1941 року — співробітник часопису «Українське слово» у Києві, в’язень німецьких концтаборів. Побратим О. Теліги.

Бабій Олесь (17 березня 1897р., с. Середня, тепер Калусько-го р-ну Івано-Франківської обл. — 2 березня 1975 р., Чикаґо, США). Поет, прозаїк, літературний критик, громадський діяч. Воїн Українських Січових Стрільців. Політв’язень польських тюрем. Член літературної символістської групи «Митуса», автор новел і повістей «Гнів» (1922), «Перші стежі», «Останні», «Дві сестри», поетичних збірок «Поезії» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Жнива» (1946), «Світ і людина» (1947), поеми «Гуцульський курінь» (1927). Автор поеми «Пісня про Олену Телігу».

Білас Василь (17 вересня 1911 р., м. Трускавець Львівської обл. — 23 грудня 1932 р., м. Львів, страчений польською владою). Учасник революційних дій УВО і ОУН. Йому і його побратимові Д. Данилишину О. Теліга присвятила вірш «Засудженим».

Бойко Юрій, справжнє прізвище — Блохин Юрій (25 березня 1909 р., Миколаїв — 17 травня 2002 р., Мюнхен, Німеччина). Вчений, професор, літературознавець, діяч ОУН. Автор статті «Олена Теліга як публіцистка і поетка».

Гайвас Ярослав (8 січня 1912 р., с. Соснівка Львівської обл. — 15 червня 2004 р., Норт Порт, США). Журналіст, громадський і політичний діяч, у 1943-45 рр. — керівник підпілля ОУН в Україні. Співробітник О. Теліги.

Гайович Федір (15 січня 1919 р., с. Данилове, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл. — 11 вересня 1942 р., Прага). Журналіст, громадський і політичний діяч, у 1941 р. — спів-засновник часопису «Українське слово» у Києві. Побратим О. Теліги.

Гординський Святослав (30 грудня 1906 р., Коломия Івано-Франківської обл. — 8 травня 1993 р., Верона, США). Поет, художник, літературний критик. Навчався у Берліні і Парижі. Автор поетичних збірок «Барви і лінії» (1933), «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), поеми «Сновидів» (1938). Редактор у Львові літературного часопису «Назустріч» (1934-1939). Автор спогаду «Зустріч з Оленою Телігою».

Гупало Кость (1907 р., с. Гупалівка, тепер Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл. — 1942 р., Київ, розстріляний німцями у Бабиному Яру). Філолог, професор, письменник, член українського підпілля ОУН у Києві у 1941 р. Співробітник О. Теліги.

Данилишин Дмитро (2 квітня 1907 р., Трускавець, тепер Львівської обл. — 23 грудня 1932 р., Львів, страчений поляками). Учасник революційних дій УВО і ОУН. Йому і його побратимові В. Біласові О. Теліга присвятила вірш «Засудженим».

Державин Володимир (1899 р., Санкт-Петербурґ, Росія — 1964 р., Ауґсбурґ, Німечина). Вчений, професор, літературний критик, перекладач, дослідник творчості київських неокласиків. Автор статті «Поетична творчість Олени Теліги».

Донцов Дмитро (10 вересня 1883 р., Мелітополь — 30 березня 1973 р., Монреаль, Канада). Літературний критик, публіцист, політик, ідеолог українського націоналізму, редактор «Літературно-наукового вістника» (1922-1932) і «Вістника» (1933-1939). Побратим Олени Теліги. Автор книжки «Поет-ка вогненних меж — Олена Теліга» (1953).

Донцова Марія, уродж. Бачинська (26 липня 1892 р., с. Смо-же Львівської обл. — 30 грудня 1978 р., Нью-Йорк, США). Журналістка, поетеса, суспільно-громадська діячка. Брала участь у боях Українських Січових Стрільців під час Першої світової війни, згодом жила і працювала у Берліні, з 1922 р. працювала у редакції «Літературно-Наукового Вістника» і «Вістника», які редагував Д. Донцов. Авторка спогадів «Олена