Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

природного газу зведена на хисткому ґрунті. Утім Обрі з радістю пояснював, що якщо подивитися на ситуацію під правильним кутом, усе прекрасно. Він витримав фінансовий шторм, і його статки знову виросли. Компанія, яку він заснував й надалі очолював, продовжувала вести перед як важковаговик серед американських постачальників природного газу. Того року вона посіла другу позицію із середньодобового внутрішнього виробництва. Лише «ЕкксонМобіл» Рекса Тіллерсона (спасибі поглинанню «ІксТіОу») видобувала з-під землі більше природного газу. «Чесапік» мала 47 тисяч свердловин (87% їхньої продукції становив природний газ) і володіла правами на видобуток корисних копалин у двадцяти трьох штатах, від Нью-Йорка до Пенсільванії, від Оклахоми до Техасу, від Колорадо до Юти й Вайомінгу. А навесні 2010 року Обрі взявся до чергових закупок, втілюючи в життя найбільше захоплення земель у штаті Мічиган — сплачуючи понад 400 мільйонів доларів за право на видобуток корисних копалин на 450 тисячах акрах. Коли один із субпідрядників схвально відгукнувся про містера Макклендона як про «найуспішнішого землевласника у світі», Обрі одразу надіслав йому електронного листа у відповідь: «Це найкращий титул з-поміж усіх, якими мене коли-небудь нагороджували».

Ставка на Мічиган була типовим сміливим ходом Макклендона. Балансові звіти «Чесапіку» якраз тоді ідеальними не були. Ціна продажу природного газу впала приблизно до 4 доларів за мільйон кілоджоулів, що все ж не порівняти зі стрімкістю попереднього обвалу 2008 року, який сягнув майже 14 доларів за рік, і постачання трохи перевищувало пропозицію. «Чесапік» ледве виходила в нуль. Утім Обрі все ще ставив на природний газ. І пишався тим, що спромігся знайти на диво нові джерела фінансування, аби земельні надбання «Чесапіка» і процеси буріння процвітали, навіть у найскладніші часи. Особливо у найскладніші часи. Наприклад, усього за кілька днів перед підземним поштовхом силою у 5,1 бала за межами Нормана державна Китайська національна шельфова нафтова корпорація погодилася заплатити «Чесапіку» 1,1 мільярда доларів за третину величезного сланцевого видобутку Обрі на півдні Техасу. Крім того, Китай погодився надати ще 1,1 мільярда доларів, щоб допомогти оплатити величезні витрати «Чесапіку» на буріння в регіоні. Обрі наполягав на безпрограшності такого варіанта: енергетично залежний Китай отримував нове джерело енергії для своєї економіки, що швидко зростає; «Чесапік» змогла би пришвидшити темпи буріння на півдні Техасу, тим самим створюючи більше робочих місць і забезпечуючи «сплату суттєвих місцевих, на рівні штатів і федеральних податків». Нарощення виробництва наблизило б Сполучені Штати Америки до усіма улюбленої і популярної у сфері національної промисловості модної фрази «енергетична незалежність». Не звертайте уваги на те, що в цьому випадку це фінансувалося китайцями.

Наприкінці 2010 року Обрі Макклендон виглядав як оклахомська версія «Чоловіка у всьому»29. Він був тією рідкісною сучасною особою, яка жила у світі, який був значною мірою його власним творінням. Схожий на палац французький особняк, площею в 11 тисяч квадратних футів, зведений ним в найпрестижнішому районі Оклахома-Сіті Ніколс-Хіллз — у маєтку були величезний газон, мальовничі сади, басейн і тенісний корт з ґрунтовим покриттям, — розташовувався всього в чотирьох хвилинах їзди від п’ятдесятиакрового кампуса «Чесапік енерджі». Його теж звів Обрі, і не зупинявся на досягнутому. Дорогою в офіс він міг піти повз ділянку, яка належала «Чесапік» і на якій невдовзі на 35 тисячах футах розміститься «Хол Фудз»30. Оце рівень. Оце вміст клітковини. Обрі переконав команду «Хол Фудз» розмістити найбільший «натуральний і органічний супермаркет» у штаті на відстані витягнутої руки від його офісів. За словами місцевих ЗМІ, новий магазин мав бути зведений відповідно до недавніх зобов’язань «Хол Фудз» скоротити використання енергії і викиди вуглецю на 25%. Вони були екологічно свідомими, точнісінько так само, як Обрі Макклендон, який передав мільйон доларів «Сьєрра Клубу»31. «Нашу увагу привернула, — пояснював журналістам в Оклахома-Сіті генеральний директор «Хол Фудз», — територія навколо неповторного і красивого кампуса «Чесапік» у поєднанні з мрією Обрі створити екологічне, естетичне й приємне людям середовище». Макклендон хвалився, що прихід «Хол Фудз» «знаменує важливий крок назустріч нашій мрії створити жвавий і динамічний міський простір для наших працівників і всіх сусідів. Ми виводимо торговельне, розважальне і бізнесове середовище на новий рівень».

У колі офісних працівників «Чесапіку» генеральний директор Макклендон славився близькою до одержимості увагою до дрібниць. Він не лише переймався деталями, де бурити, де шукати фінансування або як продати сенсацію про «Чесапік». Він зважував кольори найновішого корпоративного логотипу. Хотів, щоб над назвою компанії була зелена риска, аби «наочно продемонструвати відданість компанії темі довкілля». Обрі робив зауваження щодо кольорової гами коридорів компанії і брошур, правильної відстані між секвоями в чесапікському кампусі, правильних закусок у кафетерії і правильно розставлених ком у прес-релізах компанії. «Щодня я ухвалюю сотні рішень, — казав він своєму архітектору. — І думаю, що в 90% влучив у яблучко».

Ця екстраординарна увага до всього навкруги, очевидно, не обійшла стороною і раду директорів «Чесапіку», яка нещодавно схвалила щедрий новий п’ятирічний контракт із засновником і генеральним директором. Його оклад розміром у 975 тисяч доларів доповнили низкою пільг і заохочень. Навряд чи найближчим часом йому світило отримати щорічний бонус у розмірі 77 мільйонів доларів, які він був поклав собі в кишеню 2008 року. Але в нього все було гаразд — він собі мав фондові опціони на 21 мільйон доларів в 2010 році. І це без урахування 3 мільйонів доларів адміністративної підтримки, якою «Чесапік» обдарувала його за різні особисті справи, які той вів на стороні: нерухомість, ресторани, вина, постачання продуктів, інвестиції у нафтогазове буріння і, найменш правдоподібне, 200 мільйонів доларів на хедж-фонд, який працював в одній з будівель чесапікського кампуса. Чи скористався Макклендон можливістю відбілювання зубів чи ін’єкцій ботокса, доступних в оздоровчому й спортивному центрі компанії, в довіреностях не вказувалося.

Іншою милою перевагою були надані Обрі, його родині й друзям необмежні подорожі на борту орендованих «Чесапік» літаків. Значення не мало, чи була подорож у справі, чи для задоволення. Ця сердечна послуга, згідно з формулюванням в його трудовому договорі, була додана, щоб забезпечити йому «безпеку, надійність й ефективність». І Обрі, вочевидь, поставився до безпеки, надійності й ефективності серйозно. Так само, як до свого комфорту й загального добробуту. Журнали польотів, наведені згодом у чудових звітах «Рейтер», продемонстрували, яку саме Обрі (і його друзі) отримали з цього вигоду, зокрема сімдесят п’ять персональних подорожей лише 2010 року, усі за рахунок компанії. У червні він і його двоє синів злітали на «Гольфстримі G550» прямісінько