Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський 📚 - Українською

Читати книгу - "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський"

766
0
18.07.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича" автора Данило Борисович Яневський. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 68
Перейти на сторінку:
— сотні Степана Стебельського («Хріна») — станом на серпень 1945 р. складала 306 вояків та кінну чоту в 45 коней, польову жандармерію та одну «гарматку»[164].

Що таке 20 та 24 бригади внутрішніх військ НКВС в 1945 р.?

Офіційна назва першої — 20-та окрема стрілецька бригада внутрішніх військ НКВС. Сформована 13 квітня 1942 р. Дислокувалася на території Росії в мм. Пенза, Кузнецьк та Саранськ. Штатна структура: управління, штаб, політвідділ, три стрілецьких полки. У першій половині 1943 р. бригаду перекинуто на Кавказ. До Грузії та Чечні. Брала участь в охороні запілля І Українського фронту (і це все, що пов’язувало її з Україною — Д. Я.), в боях на фронті та «в охороні внутрішнього правопорядку» в місцях своєї дислокації. Воювала і проти «розвідувально-диверсійних груп супротивника» та ліквідовувала українське націоналістичне підпілля. З 11 по 29 березня на територію сучасної західної України перекидають управління, штаб та політвідділ, три окремих стрілецьких батальйони (231 (к-р майор Куліков), 232 (м-р Єфімов), 233 (м-р Погодін), батальйон бойового забезпечення (капітан Сичов) та окремий учбовий батальйон — усього 1 351 карателя). Командир — полковник Косоногов Олексій Павлович. Станом на 1 лютого чисельність бригади збільшують до 2 398 осіб. Міста дислокації — Костопіль, Берез-но. Розформована 4 жовтня 1945 р. Лише 1945 р. підрозділи бригади провели 2 320 військових операції проти загонів ОУН та УПА, знищили 3 135 бійців УПА та ОУН, затримали 3 530 «посібників УПА-ОУН», змусили до добровільної здачі у полон 916 осіб, «взяли участь в депортації 8 912 сімей членів УПА-ОУН», захопили 6 мінометів, 140 кулеметів, 1 046 гвинтівок, 351 автомат, 1 074 гранати,

24-та окрема стрілецька бригада внутрішніх військ НКВС СРСР сформована на території Росії 22 жовтня 1942 р. у складі управління, штабу, політвідділу, стрілецьких 216-го (к-р — майор Коновалов), 217-го (к-н Дем’янов),

218-го (м-р Счасний), 219-го (к-н Шапошников), 220-го (м-р Васильєв) та окремого батальйону бойового забезпечення. Командир — полковник Фатєєв Іван Нечипорович. З 1 лютого по 27 березня 1944 р. бригаду у складі 3 772 солдатів

1 офіцерів перекинули на території окупованої західної України. Станом на 1 лютого 1945 р. особовий склад — 2 999 вояків. Місця дислокації — Верба, Дембиця, Дубно, Мізоч, Рівне. Розформована 4 жовтня 1945 р. Під час існування виконували ті самі завдання, що і бригада 20-та. До моменту розформування провели на території окупованої західної України 1 531 військову операцію, вбили 1 986, взяли у полон 7 259 членів УПА-ОУН, СБ-ОУН, затримали 2 865 їхніх «посібників», «змусили» до капітуляції 685 осіб, взяли участь у депортації 248 сімей. Трофеї: захопили 11 мінометів, 78 кулеметів, 1 602 гвинтівки, 452 автомати, 1 874 гранат, 303 983 патронів, 6 радіостанцій. Незворотні втрати — 47, пораненими — 59 осіб[165].

Практика масового терору проти окупованих очікуваних результатів відразу не принесла. Докази знаходимо в компартійних документах. Ось вони. ЦК КП(б)У констатує: у серпні в західних областях зареєстровано 77 «бандпро-явів», у вересні — вже 146. У вересні вбито 1 505 осіб, взято у полон — 2 203, з’явилося з повинною — 520 «бандитів», а також 1 556 дизертирів та «уклоністів» від призову до ЧА. Втрати «червоних» — 66 партійно-радянських 153 місцевих активіста, 47 бійців і командирів ЧА. На території Дрогобицької області станом на 22 жовтня 1945 за відомостями ЦК КП(б)У вбито у серпні — 189, взято у полон — 687 осіб; у вересні вбито 154, взято у полон — 430. Натомість, «у вересні з’явилося з повинною в два рази менше бандитів, ніж у серпні». Станіславівський обком рапортує (прошу звернути увагу на «ефективність» операцій — Д. Я.): станом на 27 грудня «організовано та проведено 271 чекістсько-військова операція та 94 засідки, під час яких повністю ліквідовано 2 бандгрупи… Виявлено організацій та груп українсько-німецьких націоналістів — 9, із загальною кількістю учасників — 8 осіб. Ліквідовано організацій і груп україно-німецьких націоналістів —176, по них заарештовано 56 осіб». Упродовж однієї декади вбито — 120 «бандитів», 36 членів ОУН, заарештовано «членів ОУН-УПА» — 121, затримано «бандитів» — 165, членів ОУН — 84, «бандпосіб-ників» — 261, «нелегалів» — 61, й т. д. Втрати НКВС — 2, ЧА — 1, поранених — 2[166].

Попри всі ці та інші «досягнення» в антинародній війні (які до звітів не увійшли[167]), 27 листопада ПБ ЦК КП(б)У ухвалює новий директивний документ «Про додаткові заходи боротьби з українсько-німецькими націоналістами у західних областях УРСР». Заходи такі. Перший: «широко застосовувати практику виклику співробітниками органів НКВС та НКДБ для розмов великої кількості мешканців населених пунктів… Викликати одночасно (впродовж 1–2 днів) до 50 і більше осіб — в залежності від кількості мешканців у даному населеному пункті». Другий: «штучно створювати умови для виклику нападу бандитів з метою їх знищення». Третій: «Впродовж грудня місяця провести ретельну зачистку від бандитського елементу населених пунктів, які прилягають до промислових об’єктів та міст у радіусі 15 кілометрів, а також до залізничних та автомобільних шляхів не менш ніж в 10-кілометровій зоні». Четвертий. Одночасно провести «очистку населених пунктів, які прилягають до нафтопромислів Дрогобицької та Станіславівської областей». На цьому тлі 14 грудня розпочалась істерична масова агітаційно-пропагандистська кампанія у зв’язку із підготовкою до «виборів» до Верховної Ради УРСР[168].

Під цей грюкіт увійшли в рік 1946.

1946 рік. УПА фактично розгромлено

Основні політичні події того далеко не мирного року: відкриття першої сесії Генеральної Ассамблеї ООН у Лондоні. Наприкінці року «столицею» Об’єднаних Націй стає Нью-Йорк.

У Греції розпочинається громадянська війна, у Палестині тамтешні терористи розпочинають бойові дії проти Великої Британії. В Індії на фінішну пряму виходить рух за здобуття незалежності. У Нюрнберзі оголошено вирок військово-політичним керівникам Німеччини, які потрапили у полон до союзників.

Найважливішою подією року стала промова Черчілля, яка визначила перебіг подій в світі на наступні півстоліття. Виголошена в містечку Фултон (шат Міссурі), вона містила попередження про прагнення диктатора СРСР Сталіна «до необмеженої експансії своєї влади і своїх ідей». І це сказала та сама людина, яка разом із Рузвельтом віддала на поталу радянському диктаторові Латвію, Литву, Естонію, Болгарію, Румунію, Польщу, Чехословаччину, Угорщину, а, заразом, і Грецію,

1 ... 52 53 54 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський"