Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Вибрані твори 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибрані твори"

346
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибрані твори" автора Олена Іванівна Теліга. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 72 73 74 ... 192
Перейти на сторінку:
а в суботу я вже буду у тебе. Зміна ця сталася завдяки тому, що Міша в листопаді має їхати на декілька днів на друге село, а мені не варто тут тягатися. Отже, приїздимо 21-го з тим, щоб до 1-го знайти кімнату і туди перебратися, а тоді вже Міша знов виїде.

Така шкода, що під № 14 кімната дорога! Крім того, ми обов’язково хочемо знайти хоч частинно умебльовану кімнату, бо при нашому циганському життю купувати меблі просто дико. Отже, Натусь, розпитуйся у всіх, на всякий випадок, а ми з Мішею теж будемо бігати спочатку біля Фільтрової, а вже як там не буде нічого, то перейдемо далі...

Дістала листа від Зої, яка дуже і дуже радіє, що ти їй написала. Прислала вірш, але він — ні до чого! На цей раз. Вибач, що так зле пишу, маю попечений палець.

Напиши, золотко, чи будеш в суботу 22-го дома і коли. Якщо у вас в суботу вже збираються, то, може, зустрінемося десь в іншому місці, щоб нам не перешкоджали. Пришли обов’язково № телефону, який я згубила.

Вітай батьків і Петруся. Міша тебе вітає.

В суботу приїдемо по 10-ій годині, отже, в той день не побачимося.


* * *

[Желязна Жондова], 19/Х

Сьогодні, дорогенька, мала я відіслати вже цього листа, але така страшна погода, що не можу нікого послати на пошту. Тоска страшна, отже, єдиний вихід — написати знов тобі. Зранку ходила по кімнаті і думала про поезію та про ріжних поетів. Дійсно, Натусь, може і є в твоїх віршах багато «мазохизму», але ж і є багато «вічної жіночости» в [н]айліпшому, найгарнішому розумінню цього слова. І ця міша[ни]на має великий чар. Крім того, ти добре знаєш мову, і то [не] вивчено, а стихійно. У тебе не можуть бути такі помилки, як у Маланюка, Ольжича і в мене. «Степа», «Копита» — це вплив російської мови. Ця ж помилка була в моєму віршу «Відвічне», яку я зауважила вже після того, як відіслала його тобі, а власно «Віка летять», але я цей вірш вже давно виправила.

Це — груба помилка, але часом мене наголоси просто мучають, бо не можу вирішити, як правильніше. Звертаюся до Міші, який дуже добре знає мову, але і він не завжди буває певний. Це т. зв. спірні наголоси. Атже ж я сама кажу: перейдемо, заберемо, даємо, але часто кажуть перейдемо і перейдемо (галичани). Отже, невідомо, як правильніше.

Я давно нічого твого не читала. Пришли мені той цикл, який ти надіслала Бурачинській. Жалію, чому «Нова Хата» не в наших руках. Вигляд вона має цілком репрезентативний, але зміст жахливий.

Ох, Натусь, що я тут буду робити до 1-го? Їй Богу, не [знаю.] Коченію від холоду, а до цього всього вранці заболів у мене шалено зуб. Я почекала півгодини, потім голосно сказа[ла:] «Ну, це вже занадто!» І уяви собі — як рукою зняло. Але боюся, що це може повторитися, а тут це — жах. Нема лікаря, нема аптеки.

Батькові останнього листа написала два тижні то[му], але відповіді не маю досі, отже, навіть не знаю, чи він здоровий. Сумно мені це дуже.

Взагалі, Натусь, так сумно, що хочеться вити. Я ж вже півроку безвиїздно на цьому селі. Тупію і дичаю. Швидко почну лазити «на четвереньках» і гризт[и] кості. Не розбираю, де у сукні гора і де низ. Жутко.

Рятуй мене, а тому пиши!!!

Ще раз цілую.

Твоя

«Кля[ра»]


* * *

[Желязна Жондова], 16/ VI [1933]

Рідненька моя Натуся!

Як же ж помалу тягнеться тут час! Я тут лише десять днів, а мені здається, що принаймні — місяць.

Зрештою, живеться не зле: не хоріємо, їсти маємо що, а маємо тепер навіть дві кімнати. Але все ж сумно. З книжками зле, бо все, що я мала, — перечитала, а з бібліотеки не можу цього року брати, бо тепер ніхто не їздить регулярно до містечка, де та бібліотека є. Що ж я роблю цілі дні? Штопаю, господарюю, гуляю, їзжу з Мішею на поле і читаю часописи. В четвер хочу все ж поїхати до СИо^еІ (назва містечка) і набрати книжок, скільки можна і на непевний час. З’їм при нагоді і lody, за якими порядно скучила, а там вони дуже добрі і дуже дешеві: 40 gr. велика порція! Звичайно, в той мент буду думками з тобою і буду жаліти, що тебе не буде зі мною. Ця поїздка — єдина розривка, яка мене чекає тут.

Згадую своє життя в Варшаві і порівнюю з теперіш-ним. Тяжко собі уявити щось більш протилежне!

Оскільки Варшава, особливо останній місяць, мала стиль легкосалоновий, стиль Ігоря Северянина або Вертинського, остільки Йе1а2па Rzadowa, — це помісь Гоголя, Аксакова, Мельникова-Печерського з Достоєв-ським і Толстим.

Від перших є

1 ... 72 73 74 ... 192
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані твори"