Читати книгу - "Вибрані твори"

Стефа — див.: Лукасевич Стефанія.

Стешки — М. Стешко, активна учасниця українських жіночих організацій, дружина Федора Стешка, музиколога, громадського і політичного діяча.

Стоцький — див.: Смаль-Стоцький Роман.

Таля — див.: Зибенко (Пирогова) Наталя.

Теліга Михайло (1900-1942). Нар. на Кубані, розстріляний німцями разом зі своєю дружиною О. Телігою у Бабиному Яру. Інженер-лісівник, бандурист. Одружився з О. Шовге-нівою 1 серпня 1926 р. у Празі.

Туся — див.: Приходько Ольга.

Федорів Микола (1895-?). Нар. на Кубані. Інженер-гідро-лог, працював у Варшаві, часто відвідував подружжя Теліг.

Фімівка — так дехто з приятелів називав Михайла Телігу.

Фон-Липпе — іронічний натяк О. Теліги на Юрія Липу.

Холодний Петро, молодший (1902-1990). Нар. у Києві, помер у Ґлен Спей, США. Художник, син Петра Холодного, старшого, чоловік Н. Лівицької-Холодної. Навчався у Празі, згодом у Варшаві, де працював лектором. Після Другої світової війни оселився у США.

Центральний Комітет — Український Центральний Комітет у Польщі, заснований 1921 р., об’єднував українських емігрантів в основному зі Східної України.

Цимбал Віктор (1902-1968). Нар. у с. Ступичне Черкаської обл., пом. у Нью-Йорку. Художник.

Цимбал Олександр (1903-1941). Нар. у с. Ступичне Черкаської обл., загинув на початку війни під Шепетівкою. Художник, брат Віктора Цимбала.

Цимбал Тетяна (1908-1995). Нар. і пом. у Києві. Актриса, сестра Віктора і Олександра Цимбалів.

Чехович Євген, у 1920-х роках — студент Варшавського університету, деякий час не визнавав свого українського

походження, згодом українізувався і був секретарем Української Студентської Громади у Варшаві.

Чубенко Ліза (Єлизавета). Походить з Одеси. Навчалася, як і її чоловік Олександр Чубенко, у Чехо-Словаччині, обид-воє економісти. Опинившись на Заході, були активними соціалістичними діячами.

Шекерик-Доників Андрій (1912-1986). Нар. у с. Жаб’є Івано-Франківської обл., пом. у Філадельфії, США. Націоналіст. Сидів у тюрмі у Києві, був засуджений до смертної кари. Після втечі більшовиків з Києва, перший вивісив жовто-блакитний прапор на дзвіниці Києво-Печерської лаври. Співробітник О. Теліги.

Шеккери — Шеккер Іван і Віра. Працівники Київської кіностудії ім. О. Довженка. У 1941 р. знімали у Карпатах з І. Кавалерідзе фільм «Пісня про Довбуша». Залишилися під німецькою окупацією, переїхали до Рівного, де співпрацювали з часописом «Волинь».

Шовгенів Андрій (1900-?). Старший брат О. Теліги. Після Першої світової війни жив і навчався у Чехо-Словаччині. Під час Другої світової війни працював у Берліні, а згодом у Празі. 1945 р. був заарештований комуністичною владою і засуджений до семи років ув’язнення. Помер на засланні в Новосибірську.

Шовгенів Іван (1874-1943). Нар. у с. Кам’янка на Харківщині, пом. у м. Олива поблизу Ґданська, Польща. Батько О. Теліги. Вчений, інженер-гідролог, педагог, громадський і політичний діяч. Навчався в Ст.-Петербурзі, викладав у Московському інженерному училищі, у Петроградському політехнічному інституті, займав різні посади в Росії (1901-1917). 1917 р. І. Шовгенів з родиною переїхав в Україну. З 1918 р. працював в уряді УНР, викладачем в Київському політехнічному інституті. В листопаді 1920 р. разом з іншими урядовцями УНР евакуйований до м. Тарнів у Польщі, залишаючи дружину, дочку Олену і сина Андрія в Україні. Згодом виїхав до Чехословаччини. В 1922 р. обраний ректором Української Господарської Академії в Подєбрадах (Чехословаччина), у тому ж році до Подєбрад прибула його дружина з дочкою і сином. У 1928 р. переїхав до Варшави, де займався науковою, громадською і політичною діяльністю.

Шовгенів Сергій (1902-1979). Нар. у Нижньому Новгороді, Росія, пом. у Литві. Старший брат О. Теліги. Юрист,

поет, журналіст, писав російською мовою під псевдонімом Нальянч, співпрацював з російськими літературними журналами. Навчався у Празі, згодом жив у Польщі, а пізніше у Литві. 1947 р. був засуджений комуністичним режимом до 10 років позбавлення волі за «антирадянську діяльність». Звільнений у 1955 р.

Шовгеніва Юліяна (Уляна) — дівоче прізвище — Наль-янч-Качковська (1875-1929). Нар. у м. Старокостянтинів Хмельницької обл., пом. у Варшаві. Мати О. Теліги. Педагог, громадська і церковна діячка. Здобула вищу освіту у Петербурзі. До 1922 р. перебувала з дочкою Оленою і сином Андрієм в Україні. З 1928 р. жила у Варшаві.

Штуль Василь (1921-1943). Нар. у с. Жиричі Волинської обл., підступно вбитий на Волині. Брат Олега Штуля-Ждано-вича. Навчався у Вищій торговельній школі у Варшаві, був знайомий з О. Телігою. На початку Другої світової війни був членом редколегії часопису «Волинь» у Рівному.

Штуль (Жданович) Олег (1917-1977). Нар. у с. Лопатичі на Житомирщині, пом. у Торонто, Канада. Літературний критик, журналіст, публіцист, націоналістичний діяч, приятель О. Теліги, побратим О. Ольжича. Навчався на філософському факультеті Варшавського університету (1934-1937), активний член Української Студентської Громади у Варшаві. Під час Другої світової війни учасник Похідних груп ОУН в Україну, учасник бойових дій УПА, в’язень німецьких концтаборів. Автор першої статті про поезію О. Теліги «З ритмом життя: Олена Теліга» (журнал «Дорога», Львів, 1937, грудень, ч. 5), а також спогадів про О. Телігу. Член Проводу Українських Націоналістів (1964-1977).

Юрко — див.: Матушевський Юрій.