Читати книгу - "Байки харкiвськi, Григорій Савич Сковорода"
- Жанр: 💙 Сучасна проза
- Автор: Григорій Савич Сковорода
"Байки харківські" — це неперевершена збірка байок від видатного українського філософа, письменника та просвітителя Григорія Савича Сковороди. 📚✨ Ця книга відкриває перед читачами світ мудрості, гумору та алегорій, через які автор висловлює глибокі життєві істини. Байки Сковороди — це не просто оповідання, це справжні уроки життя, заховані в простих, але мудрих історіях.
У своїх байках Сковорода використовує образи тварин, рослин і людей, щоб розкрити сутність людської природи, її недоліки та чесноти. 🦊🌳 Його твори насичені іронією та сатирою, вони критично аналізують суспільні явища та людську поведінку. Кожна байка — це маленька притча, яка спонукає замислитися над моральними та етичними питаннями.
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині. Він здобув освіту у Києво-Могилянській академії, після чого вів активну просвітницьку діяльність. Сковорода мандрував Україною, вивчав життя простих людей, навчав і виховував молодь. Його філософія була тісно пов'язана з християнськими цінностями та народною мудрістю. 📜🌟
На сайті readukrainianbooks.com ви можете читати "Байки харківські" онлайн безкоштовно і без реєстрації українською мовою. Сайт пропонує колекцію найкращих книг світу, включаючи бестселери та класичні твори, які стали улюбленими для мільйонів читачів. Важливо читати книги українською мовою, адже це сприяє розвитку нашої мови та культури, допомагає зберегти національну ідентичність і зміцнює зв'язок між поколіннями. 📖🇺🇦
Читання книг українською мовою збагачує наш словниковий запас, розширює кругозір і сприяє розвитку критичного мислення. Це важливо для кожного з нас, адже знання і культура — основа процвітання нашої країни. 🌟💡
"Байки харківські" — це книга, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого кінця. Її насичений сюжет, яскраві персонажі та глибокі філософські роздуми роблять цей твір справжнім шедевром української літератури. Не втрачайте можливість зануритися у світ мудрості та гумору разом з readukrainianbooks.com! 🌠
Читати ще книги автора Григорія Савича Сковороди на нашому сайті:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
БАЙКА "ПСИ"
В селі у господаря жили два пси. Довелося якось повз ворота проїздити незнайомцеві. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловік не зник з очей, і повернувся до двору.
- Що ти з цього маєш? - спитав другий.
- У всякому разі не так нудно,- відповів той.
- Але ж не всі переїжджі,- сказав розумний,- такі, щоб їх мати за ворога нашого господаря. Коли б так, то і я б служби своєї не занедбав, гавкав, хоч іще з минулої ночі мене непокоїть пошкоджена вовчими зубами нога. Собакою бути - це річ непогана, а от даремне брехати на кожного - зле.
Сила: Розумний чоловік знає, що ганити, а дурний базікає без пуття.
БАЙКА "ВОРОН І ЧИЖ"
Неподалік від озера, з якого визирали жаби, сидів на гілці й виспівував Чиж. Поблизу нього крякав собі й Ворон, та, бачачи, що Чиж не полишає співати, сказав:
- Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?
- А чому це ти мене звеш жабою? - спитав Чиж Ворона.
- Тому що ти так само зелений, як та жаба.
- Коли я жаба,- мовив на те Чиж,- тоді ти сам справжнісінький жабур, бо спів твій дуже схожий на жаб'ячий.
Сила: Серце і звичаї людські, а не зовнішні якості мають свідчити за те, хто ти є. Дерево по плодах пізнається.
БАЙКА "ЖАЙВОРОНКИ"
У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, сказав своєму батькові:
- Батечку! Біля тієї гори, мабуть, сів орел, про якого ти мені розповідав колись, що то найстрашніший і найсильніший з усіх птахів…
- А чому тобі так здалося, синку? - спитав старий.
- Батечку! Коли він сідав, я такої швидкості ще не бачив і шуму та гуркоту такого ніколи не чув.
- Любий мій синку,- сказав старий,- ти маєш молоденький розумець… Знай, друже мій, і завжди співай отаку пісеньку:
Не той орел, що високо літає,
А той, що легко сідає…
Сила: Багато людей без природи починають великі справи, та погано кінчають. Добрий намір і кінець - всякій справі є вінець.
БАЙКА "ГОЛОВА І ТУЛУБ"
Тулуб, одягнутий у розкiшну франтовиту дорогими прикрасами одiж, величався перед Головою i дорiкав їй тим, що на неї й десятої частини не припадає того багатства, яке має вiн.
- Слухай-но, дурню! Коли може помiститися твiй розум у черевi, то затям, що так робиться не через велику твою вартiсть, а тому, що годi тобi обiйтися таким малим, як це можу я, - вiдказала Голова.
Фабулка ця для тих, хто честь свою на самiй пишнотi поклали.
БАЙКА "ЧИЖ І ЩИГЛИК"
Чиж, вилетiвши на волю, зустрiвся з давнiм своїм приятелем Щиглем, i той спитав його:
- Як ти, мiй друже, звiльнився? Розкажи менi!
- Дивом,- вiдповiв полонянин. - Багатий турок приїхав посланником у наше мiсто i, прогулюючись задля цiкавостi по торговицi, зайшов у наш пташиний ряд, де нас бiля чотирьохсот висiло в клiтках одного господаря. Турок довго дивився зi спiвчуттям, як ми одне перед одним виспiвували, i спитав нарештi:
- А скiльки хочеш грошей за всiх?
- Двадцять п'ять карбованцiв, - вiдповiв той.
Турок, не кажучи й слова, заплатив грошi, звелiв подавати собi по клiтцi й випускав нас на волю, тiшачись i задоволено позираючи, як ми розлiталися.
- А що ж тебе, - спитав товариш, - замануло в неволю?
- Солодкий харч та гарна клiтка, - вiдповiв щасливець, - але тепер, доки житиму, дякуватиму Боговi такою пiсенькою:
Краще вже сухар з водою,
Анiж цукор iз бiдою.
БАЙКА "ГОДИННИКОВІ КОЛЕСА"
Колесо годинникової машини спитало у Другого:
- Скажи мені, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в інший бік?
- Мене,- відповіло Друге,- так зробив мій майстер, і сим я вам не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби наш годинник мав єдиний шлях по сонячному колу.
Сила: У людей з різними природними нахилами і життєві шляхи різні. Одначе всім один кінець - чесність, лад і любов.
БАЙКА "ОРЕЛ І СОРОКА"
Сорока Орлові казала:
- Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах - то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?…
- Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того.
- А я б нізащо не залишала міста, коли б була орлом,- сказала Сорока.
- Я б теж так робив,- мовив Орел,- коли б був лише Сорокою.
Сила: Хто народжений до того, щоб бавитися вічністю, тому приємніше жити в полях, гаях і садах, аніж у містах.
БАЙКА "ГОЛОВА І ТУЛУБ"
- Як би ти жила,- спитав Тулуб Голову,- коли б з мене не витягувала для себе життєвих соків?
- Це так,- відповіла Голова,- але ж у нагороду тобі моє око як світло, а я допомагаю радою.
Сила: Народ повинен служити керманичам своїм і годувати їх.
БАЙКА "МУРАШКА І СВИНЯ"
Свиня з Мурашкою сперечалися, хто з них двох багатший. А Віл був свідком і побічним суддею.
- Чи ж багато у тебе хлібного зерна? - спитала з гордовитою посмішкою Свиня.- Ану-бо, поясни, шановна пані…
- В мене повнісінька жменя найчистішого зерна.
Як тільки сказала це Мурашка, зареготали раптом щосили Свиня й Віл.
- Хай буде нам за суддю пан Віл,- мовила Свиня. - Він двадцять з лишком років справляв судійство у великій славі, і не гріх сказати, що між усієї своєї братії - наймайстерніший юриста і найгостріший арифметик і алгебрик. Його благородіє зможе нашу суперечку легко вирішити. Окрім того, він, здається, досить вправний і в латинських диспутах. Віл опісля таких слів, мовлених мудрою звіриною, відразу скинув на рахівницю і за допомогою арифметичного множення зробив таке визначення:
- Понеже бідна Мурашка дійсно одну жменю зерна має, як сама
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байки харкiвськi, Григорій Савич Сковорода», після закриття браузера.
