Читати книгу - "Покоївка під прикриттям, Тейлор Грін (Taylor Green)"

— А, ще одне! — стрепенулася раптом подруга, аж підстрибнувши на стільці. — Мій друг з поліції повідомив…

Вона роззирнулася напівпустою їдальнею та нахилилась ближче.

— … про секретну поліцейську операцію! Він поки що не знає, коли, але пообіцяв, що це буде сенсація! І крім мене про неї більше ніхто з журналістів не знатиме, уявляєш?!

— Секретна операція? — кліпнувши, перепитала я і наморщила чоло. — Щось небезпечне?

— Та ні, фігня, — відмахнулася весело Варя.

І замріяно всміхнулася, певно, уявляючи себе вже у випуску новин на головному каналі.

— Добре, але будь обережна, — похитала я головою. — А то я тебе знаю. За сенсацією в саме пекло би полізла, якби хто сказав, де воно.

Дівчина засміялася та вже відкрила рота для відповіді, але тут у мене задзвонив телефон. Вибачившись, полізла до кишені і, побачивши номер маминого лікаря, схвильовано завмерла.

— Так, Любомире Тарасовичу, добридень, — притиснувши смартфон до вуха, вичавила.

— Привіт, — весело відізвався чоловік, і від його спокійного голосу в мене трохи відлягло від серця. — Вашу маму сьогодні виписують. Каже, що за нею приїде чоловік. Але ви просили не підпускати його до неї…

— О, дякую, — видихнула. — Я сама по неї приїду, тільки скажіть, коли.

Здається, пари сьогодні таки доведеться прогуляти….