Читати книгу - "Закохай мене в себе, Вікторія Вецька"

— Доню, щось трапилося? – запитала мама витираючи руки об рушник.

— Все добре мамо! Просто невдалий день! – вигукнула я, і пішла до ванної мити руки.

— Це ти через Максима так хвилюєшся? – ставши на порозі біля дверей мовила мама.

— Забудь ти вже про того Максима! Зник він той добре! – вигукнула сердито, і пішла до своєї кімнати.

— А я тобі говорила доню, що так воно буде! – вигукнула мені у слід мама.

—  Годі вже мамо! Я хочу відпочити! – відповіла, тримаючись за ручку дверей.

Мама лише кивнула головою, а я закривши двері до своєї кімнати лягла на ліжко, взяла гітару і почала на ній грати. Я завжди так робила коли мені було сумно. Думки про Максима і цю хвойду, не покидали мене. Він з нею за ручки ходить, а мене хоч би раз взяв за руку. Та де там! Наївна дурепа! Я була впевнена, що він мене кохає, а що натомість. Він знайшов собі іншу! Можливо я занадто довго корчила з себе не приступну. Посидівши та погравши на гітарі, я почала шукати Максима в соціальних мережах, але прізвища я не знаю, тому тут буде доволі складно його знайти. Через годину пошуків ні одного акаунта схожого з Максимом я не знайшла. А потім я згадала, що він не любить фотографуватися, тому закинула цю справу.

Я занурилася переглядати розповіді людей. І соціальна мережа сама підкинула мені його акаунт. Зайшовши туди я зразу помітила, що цей акаунт доволі старий. Перше фото було опубліковано ще в 2016 році де Максимка ще прищавий підліток, який обіймається з доволі красивою жінкою старшою за нього. Скоріше за все це його матір. Далі було фото, де Максим обіймається з дівчиною, і підписано воно саме так: «Моя Соломійка». Це напевно його сестра або студентське кохання. Адже дівчина не схожа з Максимом, але виглядає вона старшою. 

Але найбільше мені сподобалося перше фото. Треба буде роздрукувати це його і показати завтра Максиму. Це все звісно добре, але я збиралася викинути Максима зі своїх думок. І що я роблю! Звісно ж ще більше думаю про нього. Мирославо, Мирославо, ти заганяєш себе все більшу і більшу пастку, з якої будеш вибиратися одна, і серце своє знову склеювати до купи будеш теж одна.

Пообіцяла собі не закохуватися, то не закохуйся! Але я все більше і більше веду себе до закоханості і кохання. Дурепа! Треба подумати про щось інше. Можливо почитаю одну з маминих книг, або подивлюся з нею телевізор, а то відчуваю добром це не закінчиться.

Максим

За ці тижні я не переставав думати за Мирославу, але так як вона вчинила, змусило мене ще більше задуматися над тим, чи дійсно вона мені потрібна. Адже приволокти до парку В’ячеслава, змусити його грати цю виставу, а потім провести вечір з ним. Як на мене це дуже низько. Того дня ввечері я їхав до сестри, і побачив як вона з В’ячеславом сіли до його автівки, звичайно я прослідкував за ними, і всю ніч стояв біля його будинку, чекав поки вона звідти вийде. Мирося вийшла від нього під ранок, і попрямувала додому. Було не важко здогадатися, чим вони там займалися всю ніч.

Після такого мені ж звісно не хотілося її бачити, тож я серйозно зайнявся роботою. Найбільше я хотів, щоб Мирося прийшла до мене хоча б раз за ці тижні, та запитала; куди я зник, але цього не було. І я навіть встиг повірити в те що я дійсно їй байдужий, і вона зупинила свій вибір на В’ячеславові. Неординарна особистість! Вчора вона його не навиділа, сьогодні вона з ним спить, а завтра, що буде, вийде за нього заміж. Я просто не міг стримати емоцій, які вирували в мені. Та все ж вирішив бути спокійним і продовжувати своє життя далі, але перебороти цей душевний біль поки не в моїх силах. На це потрібен час, багато часу.

Вийшовши з свого під’їзду я побачив Миросю, яка стояла біля парковки, очевидно вона не побачила мого авто і вирішила, що мене немає. Я кликнув голосно її ім'я, яке відлунням відзвеніло в моїй душі. Вона радісно підбігла і обійняла мене. Від такої її реакції я розгубився, адже до цього вона ніколи не обіймала мене. Я не став її обіймати і зробив вигляд, що я не радий її бачити. Нехай трохи відчує себе на моєму місці, чи вона думала, що тільки їй можна гратися з моїми почуттями.

Я вирішив завтра запропонувати їй одну пропозицію, і якщо вона погодиться то буде дуже чудово, а якщо ні, то змирюся, адже життя на одній Мирославі не закінчується, а на умови батька мені якось начхати, я більше не носій його прізвища тепер у мене є своє, але по-батькові вирішив залишити, щоб не так сильно знущатися над ним.

Насправді ж я поспішав сьогодні до Ксюши. Ця дівчина просиділа зі мною одинадцять років за однією партою, і по вуха була в мене закохана. Правда я відчуваю себе поряд з нею, лише її другом. Я багато разів говорив їй про це, та напевно вона мене не чула. Оскільки постійно старалася заволодіти моєю увагою до неї. Вдягаючи на себе занадто відверті сукні на, які я геть не звертав уваги. Вона не цікавила мене як дівчина, як жінка, а всього лише шкільна подружка.

Тож сьогодні вона теж прийшла не менш відвертому вбранні. Мені було байдуже на її образ, і те що вона так старається мені показати. Я прийшов щоб остаточно вирішити та розставити всі крапки над і. Адже те що вона намагається зробити мені дуже і дуже не подобається. За ці два тижні вона не дає мені проходу, постійно набридаючи своєю присутністю, старається звабити. До цього часу вона постійно трималася мене осторонь, але тут вона вирішила випустити в дію всю свою жіночу хитрість, яка зовсім мені не подобалася.