Читати книгу - "Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі., Андре Буко"

— Абсолютно серйозно. Ви його знаєте?

Я повільно покрутила фотокартку в руках, розглядаючи знайомі риси.

— Ну, одного разу я зустріла його в Чикаго, на благодійному прийомі. Він здавався… як би це сказати? Таким собі елегантним джентльменом із нотками таємничості. Можливо, детективом чи агентом якогось таємного підрозділу, але аж ніяк не картярським шулером. Тобто, якщо це і була афера, то дуже переконлива.

— Ви б здивувалися, скільки професій вміє поєднувати одна людина, — промовив Брюс, уважно спостерігаючи за моєю реакцією. — Дозвольте мені запропонувати вам угоду.

Я примружила очі. Щось новеньке.

— Якщо ви допоможете нам розгадати, як саме цей чоловік обіграв в карти казино, ми заплатимо вам півмільйона доларів.

Я повільно поставила чашку на стіл. Півмільйона. Це була дуже цікава сума. Вона на дорозі просто не валяється, але я не була людиною, яка легко піддається на такі спокуси.

— У що він грає? — поцікавилася я

—  Карибський стад-покер, і завжди ставить один металевий доллар на прогресивний джекпот.

—  Хм, отже ставки можуть сягати кількох мільйонів?

—  Саме так і він грає лише у тих казино, які точно виплатять аби не втратити репутацію чи ще гірше ліцензію.

А ось тут ти попався Брюс. Можливо ти і є агентом  ФБР, але дієш ти явно в інтересах казино. Звісно, я це йому не сказала і не показала навіть виду. Натомість спитала.

—  І що ви хочете від мене?

— Просто бути у потрібному місці у потрібний час, — відповів Брюс. — У нас є інформація, що наступного тижня Райзі гратиме у казино в Лас-Вегасі. Це чудова можливість по спостерігати за ним.

Я задумалася. Гроші, звісно, приємний бонус, але найбільше мене зачепила інша річ. Хто насправді цей Алан Райзі? Якщо він справді аферист, то він просто до дідька майстер своєї справи? Адже навіть я його не змогла розкусити? Було б добре з ним познайомитися ближче.

— Ну що ж, — я посміхнулася, роблячи ковток кави. — Вегас, кажете? Схоже, я їду у Вегас.