Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі., Андре Буко 📚 - Українською

Читати книгу - "Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі., Андре Буко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі." автора Андре Буко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:
3. Вегас.

Лас-Вегас — ідеальне місце для таких, як я. Тут усі щось приховують, кожен другий — або мільйонер, або брехун (найчастіше і те, й інше), а гроші пливуть від дурнів до хитрих, наче вода крізь пальці.

Вегас зустрів нас звичним феєрверком неонових вогнів, зграями п’яних туристів і атмосферою, яка кричала: «Витрать усі свої гроші, а потім ще й візьми кредит!».

Я прилетіла сюди викрити Алан Райзі. Але чи справді це можливо і чи справді я цього хочу?  Мені подобається, як цей Алан Райзі обводив казино навколо пальця. Коли величезні корпорації злива́ють купу грошей на маркетинг, щоб заманити наївних туристів і викачати з них кожен цент, я не бачу проблеми в тому, щоб хтось грав проти них їхніми ж методами. Але Брюс Стівенсон думав інакше. Для нього Райзі —  шахрай, і крапка.

Я граціозно ступала по червоній доріжці нашого готелю, ніби я тут кожен вікенд проводжу. Брюс же виглядав так, ніби всередині в нього борються два демони: «Будь обережним» і «Не випускати мене з поля зору».

— Отже, —  почав він, кидаючи погляд на головний зал. —  Алан Райзі грає лише в Карибський стад-покер. Ставки великі. Виграші —  ще більші. Казино запідозрило, що він не просто везунчик.

— І що, я маю звабити його, щоб він розкрив свої таємниці? —  я зобразила невинний вираз обличчя.

— Ні. Просто спостерігай.

Я театрально зітхнула:

— Брюсе, ви такий нудний.

Ми пройшли в кімнату охорони, де перед нами було з десяток моніторів, які показували що відбувається в гральному залі. 

Мене посадили перед ними і вивели картинку столу за яким сидів Алан. Я почала слідкувати за грою. Проте я справді не поспішала викривати Алана. Було щось в цій історії, що не вкладалося в стандартну схему. Я хотіла дізнатися більше.

Хочу нагадати що у Карибському стад-покері поведінка гравця не має великого значення, тому що гра не передбачає блефу, як у звичайному покері, і немає протистояння між гравцями. Тут гравець грає проти казино, а не проти інших учасників.

І обдурити казино можна лише у двох випадках. Або вступити в змову з дилером казино. Але це виключено, оскільки Алан виграва у різних казино з різними дилерами.

—  Ви перевіряли дилера? —  уточнила я.

—  Так, усі дилери проти яких грав Райзі, чисті —  відповів Брюс.

—  Також ми первіряли після гри карти, вони не було помічені ні ультрафіолетовим чорнилом, ні якимось іншим способом. Під час гри ми навіть міняли колоди.

—  Що ж тоді цей варіант відпадає. Тоді можливо у нього є спількини, які слідкують за картами дилера і передають йому інформацію.

—  Також виключено, — підключився до розмови піт-бос казино.

—  Ми моніторимо ефір і не фіксуємо на частотах сторонніх переговорів чи сигналів.

—  Що ж Алан, а ти справді неймовірний, —  з захопленням промовила я.

Піт-бос та Брюс переглянулися.

—  Знаєте джентельмени. Мені потрібно зіграти з ним поруч. Я іншого варіанту не бачу.

— Окей, —  сказав Брюс, — але ми будемо недалеко.

Я повільно підійшла до столу, за яким сидів він Алан

—  Місце зайняте? —  солодко усміхнулася я.

Алан підняв погляд, з під своїх окулярців і на мить його очі блиснули здивуванням.

— Для вас? Завжди вільно Елізабет.

Він встав і елегантно поцілував мені руку.

Я нахилилася ближче і прошепотіла:

— За тобою стежать.

Алан зберіг спокій, лише легенько зітхнув.

— Брюс Стівенсон?

Мене це не здивувало, хоча хотілося б.

— Тобто ти в курсі?

— Аякже, —  він відкинувся назад у кріслі. — ФБР не дуже винахідлива кантора. Але… — він уважно подивився на мене, — чому ти вирішила мене попередити?

— Я хочу знати, як ти це робиш.

Він посміхнувся, але не сказав ні слова.

Цей геній не хотів розкриватися.

Що ж, доведеться застосувати важку артилерію.

—  Брюс не просто спостерігає, — шепнула я. — Він уже дав команду заблокувати твою виплату, якщо щось піде не так.

Оце вже зачепило його.

— Що саме він знає?

— Поки нічого. Але може дізнатися.

Він задумався.

Я чекала.

Нарешті він зітхнув:

— Гаразд. Ти хочеш знати, як я це роблю?

Я кивнула.

—  Тримайся ближче, бо це маленька техномагія.

***

Райзі програв ще три роздачі і я до речі також.

—  Ви божевільний, Алане, —  сказала я, посміхаючись на публіку. — Якщо так далі гратимете, ви підете в одних трусах?

Він дивно глянув на мене.

— Елізабет, я просто насолоджуюся вечором.

Наступну роздачу, а потім ще одну він виграв.

— О схоже фортуна на вашому боці. І що ж допомагає вам так добре передбачати карти? Інтуїція? Молитви?

Він зробив паузу.

— В принципі… можна сказати, що я просто хакнув випадковість.

Я підняла брову.

—  Це цікаво.

Алан відкрив карти і…

Роял-флеш.

Чорт забирай.

Коефіцієнт 100:1. Виграш —  понад два мільйони доларів.

Зазвичай казино готове заплющити очі на дрібні виграші, але на таке —  ніколи.

Алан теж це розумів.

Я побачила, як змінилося його обличчя — від спокійного азарту до різкої оцінки ситуації.

— У мене є план, — швидко сказав він. — Але мені потрібна твоя допомога.

— Чого ти хочеш?

— Відверни увагу. Дай мені хоча б три хвилини і я тобі розповім як це роблю.

Я підвелася і почала діяти.

Розлила келих шампанського на сусіднього гравця, вдаючи що перебрала зайвого, потім спіткнулася і розляглася на підлозі, проклинаючи високі підбори і вузькі спідниці. Почала кликати на допомогу Брюса.

За цей час Алан зник.

Ніхто не побачив, як.

Коли Брюс Стівенсон кинувся до столу, там уже не було ні Алана, ні фішок.

—  Де він?! —  гаркнув Брюс.

Я невинно закліпала очима.

—  Поняття не маю.

В цей момент мені на телефон прийшла смс.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі., Андре Буко», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі., Андре Буко» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Книга 3. Кішка яка гуляла сама по собі., Андре Буко"